Що таке Ізолятор, визначення слова.

Ізолятор


Ізолятор а, ч. 1. Речовина, що не проводить елект­ричного струму; діелектрик. Учені почали розрізняти тіла, які проводять електрику,— провідники і тіла, що не проводять електрики,— ізолятори (Нариси розв.
прикл. електр.., 1957, 9); Суху деревину використовують як ізолятор при монтуванні освітлювальних сіток, .. для стовпів електросіток тощо (Стол.-буд. справа, 1957,30).
Виріб для ізоляції та кріплення дроту. Поставлять стовпи з ізоляторами, потягнуть дріт, засвітять світ­ло по селу, проведуть під кожну стріху (Ю. Янов., Мир, 1956, 121).
Приміщення для тимчасової ізоляції людей із за­разними хворобами тощо. — Цей хлопчик зараз в ізо­ляторі. Він хворий(Допч., VI,1957,320); В інтернатах, де учнів є від 50 і більше, необхідно виділяти ізолятор на 1—2 і більше учнів (Шк. гігієна, 1954, 183); // Спеціально пристосоване приміщення для тварин із заразними хво­робами.


Словник української мови онлайн: Ізолятор


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я