Що таке Імперативний, визначення слова.

Імперативний


Імперативний а, е. 1. книжн. Який вима­гає беззастережного підпорядкування, реагування, виконання; наказовий. На імперативний дзвоник шефа чарівна хорунжеса прочинила двері і стала на порозі по-військовому струнко (Смолич, Мир.., 1958, 88); Можна було б згадати тут неповторне лукавство виш-нівської усмішки, що так різниться від імператив­них, вольових інтонацій сатири Маяковського (Рад. літ-во, 4, 1963, 25).
2. грам. Стос до імперативу (у 2 знач.). Імперативна форма дієслова.


Словник української мови онлайн: Імперативний


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я