Що таке Їздовий, визначення слова.

Їздовий


Їздовий а, є. Признач, для їзди (у 1 знач.). їздові коні; II у знач. ім. їздовий, вого, ч. Той, хто доглядає за кіньми та їздить ними (у колгоспі, у війську тощо). Перше ніж стати листоношею, Михей орав і сіяв, був пастухом, сторожем, а згодом — їздовим: возив го­лову колгоспу (Зар., На., світі, 1967, 20); По тилах ішла чистка за чисткою. У піхоту забрали кухарів, писарів, їздових, старшин (Гончар, III, 1959, 113).
ЇЙ-БО див. їй-богу.
ЇЙ-БОГУ, ЇЙ-БО, зиг. Уживається для потверджен­ня чого-небудь, для запевнення в чомусь. — Ходім, ка­жу, а то покину!. їй-богу, покину!.. (Мирний, І, 1949, 259); Ви чули? Жайворонки прилетіли!. їй-богу, вже й трава На вигоні от-от зазеленіє! (Рильський, І, 1960, 243); —Чи ж треба, хлопці, випускати пана? їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (Стельмах, І, 1962, 629).
ЇЙ-ПРАВО, виг., рідко. Те саме, що їй-богу. — А дів­чина, Петре, їй-право, непогана (Головко, І, 1957, 458); Три довгих роки ця любов Мене пекла, їй-право… (Воскр., З перцем!, 1957, 39).


Словник української мови онлайн: Їздовий


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я