Головна Головна -> Реферати українською -> Архітектура -> Особливості мікропланувальної структури давніх могильників як "поселень мертвих" та макропланувальних систем розміщення церков, хрестів і городищ

Особливості мікропланувальної структури давніх могильників як "поселень мертвих" та макропланувальних систем розміщення церков, хрестів і городищ

Назва:
Особливості мікропланувальної структури давніх могильників як "поселень мертвих" та макропланувальних систем розміщення церков, хрестів і городищ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,58 KB
Завантажень:
325
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Особливості мікропланувальної структури давніх могильників як "поселень мертвих" та макропланувальних систем розміщення церков, хрестів і городищ


Історики архітектури вже давно прийшли до висновку, що в основі побудови окремих давніх архітектурних ансамблів (в першу чергу культового призначення) і навіть цілих поселенських комплексів, закладена відповідна планувальна схема, яка часто відображає як тогочасні релігійно-філософські погляди, так і науково-прикладні знання. При цьому структура їх планіграфічної системи завжди була складною, багатоплановою та різною для окремих епох і культур. Все ж, головною особливістю будь-якої планувальної структури було панування в ній чітко визначеного порядку в визначеній системі координат. Зокрема, як географічних (відносно сторін світу, небесних світил, тощо), так і суспільних (відносно релігійних, культурних, соціальних, тощо) центрів Зокрема, орієнтація за місцем заходу і сходу сонця (місяця), зірок, сузір'їв, сонцестояння (зимового і літнього), напрямку вітрів, тощо. В стародавньому Єгипті, визначали орієнтацію кожного храму фараон і богиня Сешет – покровителька закладки храмів, користуючись ритуалом "натягування шнура" відносно відповідного орієнтира. Слід згадати про орієнтацію композиційних осей давньогрецьких міст на м. Дельфи ("географічний центр Землі"), чи давньоримських на м. Рим, а мусульманських на Мекку, тощо. Про ритуальні традиції закладки міст, храмів, житлових і суспільних будинків повідомляється в численних давніх філософсько-етичних творах та спеціальних трактатах. Зокрема, в "Артхашастрі" (Індія), в трактатах Чжу-лі і Менцзі (Китай), в працях Гіпподама, Платона, Арістотеля (Давня Греція), Марка Вітрувія Полліона (Рим, "Десять книг про архітектуру"), тощо.
. Але, разом з цим, всюди присутня відповідна основа: суспільна та соціальна ієрархія тогочасного суспільства чи держави. Мета даної роботи – простежити можливість існування особливостей мікропланувальної структури давніх могильників і макропланувальних систем розміщення церков, хрестів та городищ, як складових частин поселенських комплексів в межах суспільних (община, сім'я) груп, для перших, та територіальних (державних) об'єднань для других. А в цілому, ствердити, що їх планувальні структури та системи були теоретично оформлені і практично здійснювались відповідною владою – общинною, церковною, князівською, тощо, що виключало їх "випадковість" чи "хаотичність" та "безплановість", як про це ще продовжують говорити більшість дослідників матеріальної культури.
1. Мікропланувальна структура давніх могильників
"...обряди в честь предків важливіші обрядів в честь богів".
Закони Ману
Згідно з язичницькою ідеологією, немає різниці між світом живих і світом мертвих, а через поховальний обряд здійснюється лише перехід від однієї стадії життя до іншої – останньої і вічної. Язичницькі жерці вчили, що кожна людина вступить до світу мертвих в тій якості, в якій вона перебувала (здобула) на землі. Тому головною метою і змістом поховального обряду було виконання общиною і сім'єю комплексу ритуальних дій для розміщення померлого в новому "поселенні мертвих", в строгій відповідності з його сімейним і суспільним (соціальним) статусом, який він займав в системі "поселення живих". Дотримання цих вимог, та забезпечення померлих всім необхідним для продовження їх посмертного життя і складало основу поховального обряду1. Таким чином, в ідентичності "поселень мертвих і живих" (планувальна структура), витримувалась рівновага між світом живих і світом мертвих, що було основою всіх дохристиянських релігій.
Вищеозначені висновки, дозволяють нам підійти до постановки проблеми про відповідність планіграфічної макро- і мікро-суспільної структури давніх поселень і могильників, та можливість їх зворотної археологічної реконструкції.
Археологічні дослідження давніх поселень і могильників дозволяють стверджувати, що вони складають єдиний поселенський комплекс, який існує в одній системі макро- і мікро-топографічно узгодженої соціалізації (сімейно-родової, ідеологічної, соціальної, тощо).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Особливості мікропланувальної структури давніх могильників як "поселень мертвих" та макропланувальних систем розміщення церков, хрестів і городищ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок