Головна Головна -> Реферати українською -> Архітектура -> Дзвінниці Закарпаття

Дзвінниці Закарпаття

Назва:
Дзвінниці Закарпаття
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,76 KB
Завантажень:
60
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Дзвінниці Закарпаття

ПЛАН

Розділ І. Коротка церковна історія

Розділ ІІ. Дерев’яні церкви Закарпаття

Розділ ІІІ. Дзвінниці Закарпаття

Розділ І. Коротка церковна історія

У 1551 р. мукачівським єпископом став Володислав. У 1613р. єзуїти заснували колегію в Ужгороді та Пряшеві. Намагаючись утримати єдність церков, українське духовенство ще в 1596 р. підписало Берестейську унію. Вона стала прикладом для вірних і духовенства східного обряду на Закарпатті, які 24 квітня 1646 р. в церкві Ужгородського замку визнали свою єдність із Католицькою церквою. Перехід церков і мирян в унію відбувався повільно. Запровадження унії сприяло розвитку освіти і культури, зближувало Закарпаття з європейською культурою тих часів. У 1721 р. Закарпаття було вже повністю греко-католицьким. Тоді в краї існувало 330 церков, з них 11 були муровані, решта — дерев'яні. Від 1772 до 1809 р. єпископом був А. Бачинський, людина тогочасної європейської освіти, великий патріот і працівник на ниві української культури. Зусиллями А. Бачинського на Закарпатті засновано понад 300 народних шкіл, духовну семінарію, розпочато будівництво єпископської резиденції в Ужгороді та ін. Плоди подвижницької роботи греко-католицької церкви стали помітні в 1774 р., коли греко - католицьке єпископство відокремлено від католицьких церков Угорщини. Тоді на Закарпатті налічувалося вже 800 церков, а 700 священиків обслуговували 250 тисяч вірних. Мукачівське єпископство обіймало тоді 13 комітатів Угорщини: Спіш, Земплин, Ша-рош, Ґемер, Боршод, Абауй Торна, Саболч, Сатмар, Уг, Берег, Уґоча, Мараморош і гайдуцькі міста (Гайдудороґ, Дебрецен). Єпархія включала в себе 60 деканатів. Найбільший відсоток вірних у них становили русини-українці 63,8%, румуни становили 20,9%, угорці - 6,2%.

По смерті єпископа Бачинського з різних причин починається поступовий занепад Мукачівського єпископства.

У складне становище потрапила Греко-католицька церква після революції 1848р. Угорські шовіністи почали мстити греко-католикам за симпатії до Австрії. З утворенням Австро-Угорщини посилився угорський вплив на греко-католицьке духовенство.

Православну віру на Закарпатті поширювали під впливом ідеї московського „месіаніму” підкріпленої успішним придушенням московським військом угорського повстання на чолі з Л. Кошутом. Це також сприяло поширенню москвофільської течії, головними виразниками якої стали Адольф Добрянський та о. Іван Раковський. Великою мірою внаслідок діяльності І. Раковського в 1902 р. в селі Іза виникла православна община, очолена дяком Андрієм Владимиром. На культурному полі москвофільство провалилося, бо московська мова і література були цілком чужі закарпатцям, але православний месіанізм вплинув на релігійне життя краю. Звинувачуючи провідників православ’я у зв’язках з Москвою, угорці репресували православних з Ізи (Марамороський процес). Під впливом цього процесу запанували православні настрої в селі Великі Лучки. Народ побачив, що може мстити угорцям переходячи в православ'я. Цим скористалися москвофільські агенти, і на Закарпаття стараннями графа А. Бобринського було скеровано внуків Добрянського, буковинських москвофілів,братів Геровських. Угорці, не засвоївши уроків з першого Марамороського процесу, затіяли в 1913р. другий, а коли в 1915р. під Карпатами стали московські війська, в Закарпатті почався терор проти всього східного та слов'янського. Все це створило прірву між народом та духовенством, яке йшло за владою, посилило православні настрої, а згодом породило релігійну боротьбу, що тривала в 1920-х роках.

В умовах Чехословаччини, у 1919р. майже третина вірних вийшла із складу Греко-католицької церкви. Православ’я на Закарпатті поширювали переважно російські священики з Варшавської російської єпархії. Потік російських емігрантів заполонив Чехословаччину і Закарпаття, а чеська влада підтримувала і москвофільство, і православ'я, щоб послабити позицію Католицької церкви в Чехословаччині. Оскільки православ'я на Закарпатті розвивалося досить хаотично, упродовж 1920-х років між православними тривала боротьба за юрисдикцію між прихильниками сербської та царгородської юрисдикції. " Підкарпатсько-російська православна єпархія" під юрисдикцією сербського синоду остаточно була сформована в 1929 р.

Боротьба з наступом православ’я прискорила процес українізації греко-католицької церкви в 1920—30-х роках. Поширення української національної свідомості, діяльність українських національно - культурних товариств і партій, діяльність А. Волошина і його оточення прискорили процес українізації Греко-католицької церкви Закарпаття. У 1930р. релігійна ситуація на Закарпатті мала такий вигляд: число греко-католиків -359 167, православних - 112 034, римо-католиків - 69 262, євангеліків - 74 179, німців та іудеїв - 102 549.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Дзвінниці Закарпаття

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок