Головна Головна -> Реферати українською -> Архітектура -> Підсумки роботи галицької археологічної експедиції прикарпатського університету імені В.Стефаника у 2002-2003 роках

Підсумки роботи галицької археологічної експедиції прикарпатського університету імені В.Стефаника у 2002-2003 роках

Назва:
Підсумки роботи галицької археологічної експедиції прикарпатського університету імені В.Стефаника у 2002-2003 роках
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,54 KB
Завантажень:
271
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Підсумки роботи галицької археологічної експедиції прикарпатського університету імені В.Стефаника
у 2002-2003 роках


Нещодавно створена Галицька археологічна експедиція Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, керівником якої став доцент кафедри всесвітньої історії, кандидат історичних наук Б.П.Томенчук, а науковим консультантом виступає член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор В. Д. Баран. Експедиція Прикарпатського університету протягом кількох років плідно співпрацює з відділом археології Національного заповідника "Давній Галич", Інститутом археології та Інститутом українознавства імені І.Крип’якевича НАН України, Івано-Франківським краєзнавчим музеєм. У складі експедиції діють два загони – Галицький, який очолює доцент Б.П.Томенчук, і Трипільський, яким керують старший викладач кафедри історіографії і джерелознавства І.Т.Кочкін. Протягом польових сезонів 2002 і 2003 років дослідження проводили обидва загони експедиції.
Діяльність Трипільського загону Галицької експедиції.
Влітку 2002 року Трипільський загін у складі Галицької експедиції Національного заповідника “Давній Галич” (керівник експедиції – завідувач відділом археології Заповідника – кандидат історичних наук Т.Ткачук) продовжив розкопки багатошарового поселення Більшівці і провів дослідження поселення поблизу села Кремидів у Галицькому районі.
Дослідження поселення в урочищі Кути поблизу селища Більшівці Галицького району були розпочаті Т.Ткачуком ще 1999 року, у ході яких було встановлено, що пам’ятка заселялася неодноразово, починаючи з новокам’яної доби. Нижній шар поселення залишений носіями культури лінійно-стрічкової кераміки періоду неоліту, верства трипільської культури має два нашарування – середнього (заліщицька група) і пізнього етапів (кошиловецька та шипинецька групи) розвитку культури . Тут зустрічаються також матеріали ранньої пори бронзового віку (межановицька культура) і києво-руського часу.
На поселенні Більшівці цього разу було закладено два невеликих за розмірами розкопи. Однією з найцікавіших знахідок польового сезону була гончарна пічка, залишки якої було знайдено на глибині 0,65 м у північній частині розкопу №1. Фрагменти її поду з отворами – продухами мали товщину біля 16 мм і лежали півколом . Особливості залягання залишків пічки вказують на її приналежність до кошиловецького житла, дослідженого у 1999 р. У цьому ж розкопі також було відкрито яму з матеріалами культури лінійно-стрічкової кераміки (розміри 3х3,5 м). У її заповненні було знайдено фрагменти столового і кухонного посуду згаданої неолітичної культури. Столовий посуд оздоблений так званим “нотним” орнаментом. У другому розкопі, який було закладено між розкопами, розкритими ще у 2000 р., об’єктів не було знайдено, проте з культурних нашарувань видобуто фрагменти розписного посуду заліщицької (етап В-І-В-ІІ) та шипинецької (етап С-І) груп трипільської культури.
Проведені у Більшівцях дослідження дозволили вперше на цій території встановити абсолютну хронологію неолітичної верстви (культури лінійно-стрічкової кераміки), трипільської верстви етапу В-І-В-ІІ (заліщицька група), а також дещо прояснити культурну ситуацію на лівобережжі Дністра на етапах С-І і С-ІІ трипільської культури.
Другу половину польового сезону 2002 року Трипільський загін присвятив дослідженню багатошарового поселення поблизу села Кремидів у Галицькому районі. Поселення, що розташоване на схилі пагорбу в урочищі Піддівиче на лівому березі Гнилого потоку, було знайдено місцевим вчителем Михайлом Кедиком, котрий протягом багатьох років проводив на ньому збирання підйомного матеріалу. Т.Ткачуку у знахідках вчителя вдалося визначити фрагменти керамічного посуду культури лінійно-стрічкової кераміки, а також заліщицької та кошиловецької груп трипільської культури. Це і спричинило перенесення польового табору експедиції.
Місце розташування поселення невипадкове – тут є і джерело води, і поклади кременю у вапнякових нашаруваннях Дівич-гори.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Підсумки роботи галицької археологічної експедиції прикарпатського університету імені В.Стефаника у 2002-2003 роках

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок