Головна Головна -> Реферати українською -> Архітектура -> реферат українською: Архітектура Китаю (V ст. до н.е. – XVIII ст.)

Архітектура Китаю (V ст. до н.е. – XVIII ст.) / сторінка 5

Назва:
Архітектура Китаю (V ст. до н.е. – XVIII ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,48 KB
Завантажень:
65
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 

Та все ж у зовнішньому вигляді Пекіна, як і в інших середньовічних містах Китаю, безроздільно панували палацові й храмові ансамблі, які протистояли звичайній міський забудові. Серед них у Пекіні самим величним був палац імператора (рис.5.10-1). Ми звикли, що палац – це великий, розкішний будинок. Але в даному випадку це не так. Пекінський палац – не будинок, а ціле місто. Простолюду сюди не можна було входити під страхом смерті, тому район палацу й називався Заборонене місто. Велике будівництво у Пекіні в XV ст. почалося саме з імператорської резиденції. Палац знаходився в центрі Пекіна і так само, як і місто, мав форму прямокутника, оточеного глибоким каналом і високим муром (рис. 5.11). Мур був із червоної цегли, тому Заборонене місто дістало ще й назву Пурпурового міста. На відміну від європейських палаців, китайський палац складався з ланцюга дворів розміром із простору площу кожний. Прямокутники дворів оточені будинками різного призначення. Чимало з них прохідні і звуться брамами, хоча менш за все схожі на брами в загальновизнаному розумінні. Окрім споруд, що простяглися з півдня на північ, у палаці є ще дванадцять східних та західних дворів, кожний із своєю брамою, переднім залом та житловими покоями для членів імператорської родини. Завдяки такому плануванню Пекінський палац не сприймається як єдине ціле. Все потопає в густій зелені, над якою сяють верхівки золотавих черепичних дахів. У центрі Пурпурового міста на трьохярусній терасі були збудовані три головних прийомних зали. Імператорські житлові покої розташовувалися в північній частині палацу. Ще далі на північ височив штучний пагорб Цзіньшань. Він розміщався на головній осі столиці за Забороненим містом. На вершині пагорба була збудована альтанка Ваньчуньтін "Вічної весни" (рис. 5.10-5). Звідси з височини близько 60 м, найвищої точки міста, розкривалася надзвичайна за красою й барвистістю панорама Пекіна.
Головна брама палацу знову-таки влаштована в центрі південної стіни. Вона має форму літери "П" (рис. 5.12). На виступаючих вперед її частинах височать башти з великими золоченими кулями на дахах. Під час урочистих церемоній, котрими так славився китайський двір, звідси неслися приглушені звуки гонгів та барабанів. Імператор сидів високо над землею в глибокій тіні центрального павільйону брами під золотавим двоярусним черепичним дахом. Тут же він приймав і паради військ, які складали військові трофеї у ніг свого володаря.
Урядовці й почет не сміли сюди заходити й підлесливо чекали на імператора внизу, в бічних галереях. Китайському імператору, як і єгипетському фараону, віддавали надзвичайну шану і навіть правителі областей і відомі полководці повинні були падати ниць і цілувати сліди його ніг.
Брама вела на простору площу, по якій між штучними берегами з білого мармуру звивався прозорий канал – "Внутрішня ріка золотої води" (рис. 5.13), мов натягнутий лук, вигнутий у бік входу.
П'ять горбатих біломармурових мостів із витонченими різьбленими огорожами перекинуті через цей канал і, немовби пластинки віяла, спрямовані під кутом один до одного. Якщо в думці
продовжити білі полотнища мостів, то вони зійдуться в одній точці – на центрі прохідного павільйону-брами Тайхеминь ("Брама гармонії"), що веде до головного павільйону – тронної зали Тайхедянь ("Зал найвищої гармонії!").
Можна зробити висновок, що імператорський палац повторював у величезних масштабах схему звичайної житлової садиби і традиційні типи павільйону – дань.
Павільйон-тронний "Зал найвищої гармонії" височить на трьохступінчастій платформі з різьбленими балюстрадами (рис.5.14-1). Він має розміри у плані 64x35 м. Його двоярусний дах підноситься на височину десятиповерхового будинку. Колони залу, вкриті червоним лаком, мають шовковистий блиск, який контрастує з матовою білизною мармуру й сяянням освітленої сонцем, немовби золотої, покрівлі.
На тій самій терасі (її височина близько 7 м, а площа 9,66 га) були збудовані ще два головних павільйони: "Повної гармонії" (рис.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Архітектура Китаю (V ст. до н.е. – XVIII ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок