Головна Головна -> Реферати українською -> Архітектура -> ДВІРЦЕВА ПЛОЩА В ЛЕНІНГРАДІ

ДВІРЦЕВА ПЛОЩА В ЛЕНІНГРАДІ

Назва:
ДВІРЦЕВА ПЛОЩА В ЛЕНІНГРАДІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,54 KB
Завантажень:
50
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Апогеєм розвитку російського класицизму було спорудження ансамблю Двірцевої площі, яка за своєю архітектурою е найкращою в світі. Ансамбль почав створюватись тоді, коли Растреллі збудував у 1754-1764 рр. Зимовий палац, перед яким мав бути широкий партер. Територія перед палацом почала забудовуватися з 1779 р., коли архітектор Ю. М. Фельтен намітив півколо, щоб обмежувати площу напроти палацу.

Перемога у Вітчизняній війні 1812 р. збудила почуття громадянської гідності і національної самосвідомості, стимулювала будівництво нових споруд. Відбудовувалася після пожежі Москва, завершувалося будівництво ансамблів Петербурга. Перед архітекторами відкрилася можливість втілити ідеї патріотизму в спорудах, що зводилися на честь вікопомної перемоги. Чи не найбільше це вдалося великому чарівнику архітектури К. І. Россі (1775-1849), що збудував всесвітньовідомі ансамблі Ленінграда — палац на Єлагіному острові, Олександрійський театр, вулицю Россі, площу Мистецтв, площу Декабристів і Двірцеву. Архітектура Россі відзначається високим пафосом громадянськості, тонким і задумливим ліризмом, урочистістю і м'якою декоративністю форм, безупинною зміною картин, що проходять перед глядачами наче в театральній дії. Син артистів петербурзького балету, Россі виріс у театрі, і це певною мірою позначилося на театралізації архітектурних образів в його творчості.

Россі споруджує на площі напроти Зимового палацу два корпуси Генерального штабу і урядових установ і об'єднує їх великою (17 м завширшки і 27 м заввишки) тріумфальною аркою, що була задумана як своєрідний пам'ятник перемоги у Вітчизняній війні 1812 р. Видатні скульптори тих часів С. С. Пименов і В. І. Демут-Малиновський виконали скульптурні оздоби, у тому числі велику (10 м заввишки) скульптурну групу «Перемога», що увінчує арку. Бокові корпуси мають спокійні, величні форми, їх прості фасади у центрі ускладнюються колонадами. Всю споруду Россі розташував дугою, що близька за формою до параболи, переключивши таким чином основний акцент з царського палацу на монумент, присвячений перемозі російського народу. Посередині площі в 1834 р. за проектом О. Монферрана було поставлено Олександрійську колону — знову-таки на честь перемоги російського народу у війні 1812 р. Колона заввишки 47,5 м стала домінантою площі. Зроблено її було з моноліту фінляндського граніту вагою 600 т. Тепер Зимовий палац стає лише фоном для архітектурних споруд, присвячених вікопомній події 1812 р. Ансамбль остаточно завершив А. П. Брюллов, збудувавши в 1837-1843 рр. між Зимовим палацом і Генеральним штабом будинок штабу гвардійських військ також у класицистичних формах. Розміри площі великі (дуга Генерального штабу витягнулась на 580 м), проте вона здається ще більшою від гармонійного поєднання її частин. Особливо гарною вона буває надвечір, коли на фасад Зимового палацу і під арку Генерального штабу лягають глибокі тіні, а яскраво освітлена ліва частина дуги штабу контрастує з фіалковими сутінками площі.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Реферат на тему: ДВІРЦЕВА ПЛОЩА В ЛЕНІНГРАДІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок