Головна Головна -> Реферати українською -> Архітектура -> Дерев'яні монументальні споруди

Дерев'яні монументальні споруди

Назва:
Дерев'яні монументальні споруди
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,27 KB
Завантажень:
301
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
ДЕРЕВ'ЯНІ МОНУМЕНТАЛЬНІ СПОРУДИ
У минулому кожне село чи район міста мали свою урбаністичну й духовну домінанту - храм. Його розташовували на майдані або в іншому вільному місці так, щоб було видно з більшості дільниць поселення. Храм найчастіше ставав окрасою села, бо зводився на за-мовлення й кошти громади мешканців, а іноді - окремих пожертвувачів - донаторів.
Саме в культових спорудах у минулому з найбільшою силою виявилась будівнича обдарованість українського народу.
Споруда церкви в своєму тисячолітньому розвитку пройшла шлях від будинку хатнього типу до багатоповерхового сорокаметрової височини храму.
Трикамерна хата стала тим зерном, з якого виросло майбутнє диво будівельного мистецтва й духовності. Прикладом найпростішої за своїм вирішенням церкви хатнього типу була споруда з Чернівців, що на Буковині (XVIII ст.). У ній план прямокутнього абрису складають три приміщення храму: бабинець, нава (або неф) і вівтар, з'єднані між собою широкими проймами в суміжних стінах. Так планування трикамерної хати визначило структурний поділ храму.
Подальшим кроком стало структурне підкреслення тридільності внутрішнього простору, що вилилось у три об'єми з прямокутними зрубами, як це було в храмі с. Сичин з Холмщини що в Галичині (XVII ст.). Далі середній зруб розвинувся у височину, впевнено підняв на собі намет даху. Так почалося формування типологічних особливостей культової споруди. Найважливішим у ній стало розкриття простору інтер’єра вглиб і вгору. Для освоєння височини використали конструктивно-пластичні можливості дерев’янного зрубу, який вгору підіймали кількома ярусами, особливо над навою.
Поєднання форми хати з чотиртгранною баштою, накритою наметовим дахом, витворило специфічну композицію одноверхого тридільного храму. В ньому середня нава, вписана в баштоподібний об*єм, була підкреслена кількома ярусами даху, розділеного по вертикалі невисокими стінками. Саме це поєднання стінок і дахів дістало назву залОм .
В одноверхому тридільному храмі з Рогатина, що в Галичині, (XVII ст.), західний зруб (бабинець) і східний зруб (вівтар) накривали хатні дахи, які притикались до стінок баштоподібної нави, завершеної дахом наметового типу з двома заломами. На рівні першого поверху стіни захищав спеціальний звисаючий дах, що обійшов споруду з усіх боків, названий опасанням.
Якщо в Карпатах набуло поширення таке вирішення об'єму церкви, в якому зовнішні стіни на рівні першого ярусу складали суцільний горизонтально витягнутий об'єм, то на Поділлі, Київщині і Лівобережжі Дніпра більшого поширення дістає вертикальне розчленування, що виділяє кожний зруб прямокутного або восьмикутного плану, утверджуючи баштовий храм. В ньому нерідко середня нава має восьми-кутний план і активно розвивається вгору. Вона стає баштоподібним панівним елементом композиції, що активно домінує над сусідніми зрубами навіть тоді, коли ті підіймаються на два поверхи - так, як це ми бачимо у Юріївській церкві з Седнева на Чернігівщині XVII ст.). Як урочисто й гордо піднявся в ній середній верх, підсилений двома заломами й ліхтариком з маківкою, створивши образ, наснажений впевненістю і життєстверджуючою силою своїх міцних і викінчених форм! Здається, що в цій композиції, де могутня вежа так сильно панує над своїми бічними частинами, проглядають тенценції наочного пластичного виявлення державності. Це було не випадковим, бо Чернігівщина в кінці ХУП - у ХУШ от. стала основною територією формування гетьманату як характерної для середньовіччя України республіканської форми державної влади, витвореної нашим народом.
Ми розглянули одну з гілок розвитку тридільних храмів - таких, що мали тільки один верх.
Другою гілкою стають нечисленні двоверхі тридільні храми. В них верх влаштовувався обов*язково над середнім зрубом, а також над західним зрубом - як це зроблено в церкві Знесення у Дорогобичі (1661 р.)
Надзвичайного поширення в українській архітектурі набуває триверха тридільна церква. Вона стає підтвердженням органічного осмислення народними зодчими тих можливостей, які були закладені в тризрубну об'ємно-просторову структуру храму.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Дерев'яні монументальні споруди

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок