Головна Головна -> Реферати українською -> Банкiвська справа -> Організація платіжного обігу

Організація платіжного обігу

Назва:
Організація платіжного обігу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
36,01 KB
Завантажень:
43
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
План

1. Організація платіжного обігу

2. Ресурси та пасивні операції

3. Оцінка економічного ризику

4. Аналіз показників банківської звітності

Література

1. Організація платіжного обігу

Порядок, форми та терміни платежів безпосередньо впливають на стан фінансів та платоспроможність підприємств. При безготівковому платіжному обігу (БПО) рух грошей відбувається у вигляді переказів на рахунках у кредитових установах та зарахувань взаємних вимог.

Принципи безготівкових розрахунків

1. Обов’язковість зберігання грошей на рахунках у банку всіма підприємствами та організаціями, проведення усіх розрахунків через банківські установи.

2. Платежі здійснюються, як правило, після відвантаження продукції, надання послуг, виконання робіт. Однак це не виключає авансових платежів та попередньої оплати за домовленістю платника та того, хто отримує гроші.

3. Платежі здійснюються при наявності коштів на рахунку платника чи права на кредит.

4. Згода платника на списання коштів з його рахунка.

5. Згода платника шляхом виписки платіжних документів.

Вимоги до безготівкових розрахунків (БР)

1. Повинні сприяти нормальному кругообороту коштів, забезпеченню безперервного потоку реалізації продукції.

2. Своєчасність.

3. Платники несуть відповідальність за здійснення платежів у встановлений термін.

4. Контроль за дотриманням зобов’язань.

Основні форми безготівкових розрахунків

Платіжна вимога (ПВ) – розрахунковий документ, що містить вимогу того, хто отримує кошти, до платника про сплату певної суми через банк.

ПВ найдоцільніші при розрахунках за товари та послуги. Вони зручні для постачальника, оскільки банк здійснює інкасування ПВ, стежить за стягненням грошей з покупця.

Покупець має можливість за документами контролювати дотримання постачальником договірних умов, відмовитися від акцепта, якщо умови порушені.

Акцепт буває: попередній (ПА); наступний (НА).

ПА – банк списує кошти з рахунка платника, не отримавши від нього у встановлений термін відмови.

НА – банк списує кошти одразу, але якщо платник у встановлений термін представить відмову від акцепта, відновлює їх на рахунку.

За такого порядку списання коштів рух їх основної маси набирає швидкість.

Недоліки системи ПВ:

• складний документообіг;

• можливість виникнення неплатежів через відсутність коштів у платника.

Розрахунки платіжними дорученнями. Платіжне доручення (ПД) – розрахунковий документ, що містить доручення платника банку про перерахування з його рахунка певної суми на рахунок постачальника.

ПД використовуються, зокрема, у розрахунках за сільськогосподарську продукцію, закуплену в колгоспах. За допомогою ПД здійснюється:

• попередня оплата товарів та послуг;

• авансові платежі;

• переважна частина нетоварних платежів до бюджету.

Розрахунки дорученнями прискорюють платежі, однак постачальники потрапляють у залежність від покупців, які можуть затримувати виписку ПД.

Розрахунки чеками. Розрахунковий чек (РЧ) – документ, що містить доручення чекодавця банку про перерахування з його рахунка певної суми на рахунок клієнта.

Чек виписує представник покупця одразу після одержання товару у постачальника.

З підприємством, що своєчасно виконує свої зобов’язання перед банком та постачальниками, банк може укласти угоду про видачу чекових книжок без депонування коштів та гарантувати платежі за чеками за рахунок банку у випадку відсутності коштів у чекодавця.

Розрахункові чеки використовуються:

• у розрахунках за товари, одержані за приймально-здавальними документами;

• у розрахунках за транспортні послуги.

Відмінність РЧ від грошових чеків (ГЧ) полягає в тому, що з РЧ не можна давати здачу готівкою, а за ГЧ з банку можуть видавати готівку.

Акредитивна форма розрахунків. Акредитив (АР) – доручення банку покупця до банку постачальника про оплату рахунків останнього за відвантажений товар чи надані послуги на умовах, передбачених в акредитивній заяві покупця.

З підприємствами-платниками, які своєчасно виконують зобов’язання перед банком та постачальниками, банківські установи можуть укласти угоду на відкриття акредитива без депонування коштів. У цьому випадку банк гарантує при тимчасовій відсутності коштів на рахунку підприємства оплату дебетових авізо, що надходять, на суми виплат за акредитивами за рахунок банку.

АР застосовуються при іногородніх розрахунках за товари, головним чином при разових поставках. Недоліки АР – затримка вантажообігу, оскільки товар відвантажується тільки після отримання акредитива.

РЧ та АР зручні для постачальників у розрахунках з недобросовісними платниками чи покупцями, чия платоспроможність невідома. Для платників депонування власних коштів при виставленні акредитива чи купівлі чекової книжки на окремих рахунках уповільнюють грошовий обіг та можуть призвести до тимчасових фінансових ускладнень.

Способи розрахунків

До найпоширеніших способів розрахунків належать: заліки взаємних вимог; планові платежі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Організація платіжного обігу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок