Головна Головна -> Реферати українською -> Банкiвська справа -> Банківський аудит. Банківські інвестиційні операції. Прибуток комерційного банку та його розподіл

Банківський аудит. Банківські інвестиційні операції. Прибуток комерційного банку та його розподіл

Назва:
Банківський аудит. Банківські інвестиційні операції. Прибуток комерційного банку та його розподіл
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
34,77 KB
Завантажень:
200
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Зміст

1.Банківський аудит, сутність, види, вимоги щодо його проведення…………..3

2. Банківські інвестиційні операції…………………………………………….….7

3. Прибуток комерційного банку та його розподіл…………………………….18

Список використаної літератури………………………………………………....22

1. Банківський аудит, сутність, види, вимоги щодо його проведення.

Всі об’єкти бухгалтерського обліку в комерційному банку поділяють на чотири групи:

1) господарські засоби та їх розміщення (основні й оборотні);

2) ресурси (джерела утворення) господарських коштів;

3) функціональні обов’язки банку (статутна діяльність – процес здійснення послуг);

4) фінансові результати статутної діяльності.

До господарських засобів комерційного банку належать:

- грошові кошти;

- матеріальні цінності;

- дебіторська заборгованість (видані кредити);

- відвернуті кошти.

Кожна з названих груп засобів має певний склад. Так, до грошових коштів належать:

- грошові кошти в касі банку – готівка в вигляді національної валюти (гривні) та в валюті іноземних держав (долари США, німецькі марки тощо);

- кошти на кореспондентських рахунках, що зберігаються в НБУ та в інших банках на правах кореспондентських відносин у національній валюті або валюті іноземних держав, розміщеної в банках країни або в банках іноземних держав;

- кошти, вкладені в цінні папери (акції, облігації, векселі, зобов’язання державної скарбниці, сертифікати тощо);

- кошти на резервному рахунку в НБУ.

Другу категорію господарських засобів банку становлять матеріальні цінності (майно), тобто:

- основні засоби – предмети, що мають тривалий термін експлуатації – більше одного року. Для відшкодування їхньої вартості банк щомісячно нараховує знос (амортизацію) з включенням його суми в видатки. Норми зноси встановлюються державою, вони єдині для всіх підприємств та установ;

- нематеріальні активи – вартість права користування землею, водою, будовами, приміщеннями, ліцензіями, патентами, маркетинговими послугами, програмним продуктом і т.д. Їхня вартість відшкодовується також частинами, що включаються в видатки банку через нарахування зносу, норми якого встановлюються банком самостійно;

- малоцінні й швидкозношувані предмети (МШП);

- господарські матеріали – запасні частини, папір, бланки, канцелярські товари, фарба тощо; списуються ті включаються до складу видатків банку по мірі використання в сумі фактичних витрат на їхнє придбання.

Далі, третю групу господарських засобів становить дебіторська заборгованість, тобто кошти, які винні банкові його позичальники. Ці суми звичайно мають чималу питому вагу в господарських засобах банку й свідчать про обсяг наданих ним кредитів. Наявність кредиторської заборгованості забезпечує надходження коштів в дохід банку і отримання прибутку. Дебіторська заборгованість належить до поняття “вартість, що самозростає”, позаяк видані кредити (позики) повертаються й погашаються позичальником з відсотками.

Кредити поділяються на:

- короткострокові й довгострокові позички, видані клієнтам;

- міжбанківські кредити, видані іншим банкам;

- споживчий кредит, виданий фізичним особам;

- інші види позичок.

Також у складі дебіторської заборгованості можуть бути присутні суми, видані в підзвіт, або суми перерахованих авансів, переплат або помилково списані НБУ.

Ще однією групою банківських коштів, що належать до його основних засобів, є відвернуті кошти, тобто суми, вже використаного прибутку в вигляді податків з прибутку, сум утворених фондів економічного стимулювання тощо. Вони накопичуються впродовж звітного періоду й згодом використовуються при обчисленні нерозподіленого прибутку (по закінченні року).

Всі вищезгадані кошти становлять активи банку.

Як вже було зазначено, другою групою об’єктів обліку в комерційному банку є ресурси банку, які являють собою джерела утворення його господарських засобів. Ресурси поділяються на два види:

- власні ресурси;

- залучені ресурси.

Власні ресурси належать банкові, точніше його суб’єктам - власникам майна банку (засновникам, пайовикам) і складаються з наступних складових:

1.Статутний фонд (капітал) – сума вкладень, зроблених акціонерами чи сума пайових внесків засновників, що визначається в момент утворення (реєстрації) банку, записана в його статуті й фактично внесена ними. Статутний капітал (його розмір) може змінюватися в результаті збільшення сум засновницьких внесків, випуску додаткових акцій, прийняття нових пайовиків або їхнього виходу при обов’язковій перереєстрації фонду. Внески у статутний фонд банку дозволяється робити не тільки грошовими коштами, а й основними засобами.

2. Прибуток – перевищення сум доходів над видатками. В банківському бухгалтерському обліку розрізняють балансовий і чистий прибуток. Банківський прибуток підлягає оподаткуванню. Чистий прибуток залишається в розпорядженні банку і утворюється як різниця між сумою балансового прибутку й сумою податку з прибутку.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Банківський аудит. Банківські інвестиційні операції. Прибуток комерційного банку та його розподіл

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок