Головна Головна -> Реферати українською -> Банкiвська справа -> Автоматизація визначення оцінки кредитоспроможності позичальника і визначення ступеня ризику його кредитування

Автоматизація визначення оцінки кредитоспроможності позичальника і визначення ступеня ризику його кредитування

Назва:
Автоматизація визначення оцінки кредитоспроможності позичальника і визначення ступеня ризику його кредитування
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
54,28 KB
Завантажень:
165
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
ПЛАН

1. Характеристика задачі

2. Вхідна інформація

3. Алгоритм визначення показників кредитоспроможності

4. Вихідні повідомлення



1. Характеристика задачі

Проводити оцінку кредитоспроможності позичальника необхідно для визначення ступеня ризику його кредитування та прийняття рішення про доцільність або недоцільність його кредитування.

Кредитоспроможнiсть — наявнiсть передумов для отримання кредиту i спроможність позичальника вчасно і в повному обсязі погасити позику та відсотки. Кредитоспроможність позичальника визначається показниками, якi характеризують його акуратнiсть при розрахунках за ранiше отриманими кредитами, його поточне фiнансове становище, спроможнiсть у разі необхiдностi мобiлiзувати кошти з рiзних джерел, забезпечення оперативних конверсій активів у ліквідні кошти.

Операції з аналізу стану потенційного позичальника та оцінки ризику його кредитування можна розподілити на дві групи: операції, що не підлягають формалізації, та операції, які можуть бути формалізованими.

До операцій, які складно формалізувати, належать процедури аналізу документальних та недокументальних відомостей про позичальника. Проводиться всебічний аналіз потенційного позичальника. Основним джерелом даних для проведення такого аналізу є документи, які надає клієнт в банк разом із заявкою на кредитування. Крім вивчення основних напрямів діяльності клієнта та його майнового стану, застави чи гарантійних зобов’язань, необхідно звернути увагу на такі фактори, як репутація клієнта, його професіоналізм, ставлення до своїх кредитних зобов’язань в минулому тощо. Тобто для проведення неформального, якісного аналізу, крім інформації, яку надає клієнт, та інформації, що зберігається про нього в архівних файлах бази даних, необхідно використовувати інші джерела інформації: публікації в періодичних виданнях, відомості з виставок, презентацій, рекламних буклетів, дані податкових інспекцій та інші дані.

Формалізована частина аналізу і оцінки кредитоспроможності позичальника залежить насамперед від структури, розмірів банку, його кредитної політики. Тому кожний банк виробляє свою методику оцінки кредитоспроможності позичальника, при розробці якої враховуються рекомендації НБУ, затверджені постановою Правління НБУ № 323 від 29 вересня 1997 р.

Розглянемо аналіз кредитоспроможності, заснований на визначенні ряду коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан клієнта та його зміни в часі.

2. Вхідна інформація

Вхідна інформація, що використовується для автоматизованого проведення такого аналізу, являє собою первинні документи і файли з інформацією про клієнта, що зберігаються в базі даних.

Для вирішення задачі використовуються такі інформаційні файли:

довідник статей балансу (STAT_B). Він містить код рядка статті балансу, назву статті балансу, нормативне значення показника;

довідник статей звіту про фінансові результати підприємств (STAT_Z). Він містить: код рядка звіту, назву рядка звіту, нормативне значення показника;

файл «Договір» (KRED_DOG) містить дані кредитних договорів, які брав клієнт раніше;

файл «Проведень» (PROW) містить дані про кредитну дисципліну клієнта за раніше укладеними договорами;

файл «Клієнтів» (KLIENT) містить дані про клієнтів та їхні характеристики. Цей файл формується на основі установчих документів.

Основними первинними документами для розрахунку є бухгалтерські документи, які надаються клієнтом, а саме: «Баланс підприємства» (Форма № 1 за ДКУД) і «Звіт про фінансові результати підприємства» (Форма № 2 за ДКУД). Ці документи, завірені податковою інспекцією, надаються банку за станом на кінець передостаннього і останнього звітного періоду у формах, відповідних вимогам державних стандартів 19.2-75 «Система обліково-статистичної, первинної облікової, фінансової та іншої документації».

Якщо документи подаються у першому кварталі, то для аналізу подаються також дані за останній рік і передостанній квартал.

На підставі зазначених первинних документів формуються файли бази даних «Баланс» (BALANS) і «3віт» (ZWIT). Файл «Баланс» (BALANS) та «3віт» (ZWIT) подібні за своєю структурою. Вони містять: код ЕДРПОУ, дату, код статті (рядка), фактичне значення статті (рядка).

3. Алгоритм визначення показників кредитоспроможності

Якщо позичальниками є юридичні особи, то згідно з рекомендаціями НБУ для визначення кредитоспроможності, розраховуються такі коефіцієнти.

Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує наскільки обсяг поточних зобов’язань за кредитами і розрахунками можна погасити за рахунок усіх мобілізаційних активів:

, (1)

де — сума рядків другого розділу активу (запаси і витрати);

— сума коштів 120 рядка (витрати майбутніх періодів) другого розділу активу;

— сума рядків третього розділу активу (грошові кошти, розрахунки та інші активи);

— сума рядків другого розділу пасиву (довгострокові пасиви);

— сума коштів 620 рядка (кредити та позички, що не погашені в строк) третього розділу активу;

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Автоматизація визначення оцінки кредитоспроможності позичальника і визначення ступеня ризику його кредитування

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок