Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Нобелівський лауреат Венката Раман (Raman) за роботи з розсіювання світла і за відкриття ефекту, названого на його честь роки життя: 1888 - 1970 рр.

Нобелівський лауреат Венката Раман (Raman) за роботи з розсіювання світла і за відкриття ефекту, названого на його честь роки життя: 1888 - 1970 рр.

Назва:
Нобелівський лауреат Венката Раман (Raman) за роботи з розсіювання світла і за відкриття ефекту, названого на його честь роки життя: 1888 - 1970 рр.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
1,77 KB
Завантажень:
207
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Венката Раман (Raman)


за роботи з розсіювання світла і за відкриття ефекту, названого на його честь
роки життя: 1888 - 1970 рр.
Індійський фізик В.Раман народився 7 листопада 1888 р. у Тіруччіраппаллі в родині професора математики й фізики коледжу при Товаристві поширення Євангелія. З 1901 р. Раман відвідував коледж у Вишакхапатнамі, а потім перейшов до Президентського коледжу Мадраського університету, який закінчив 1904 р. із золотою медаллю з фізики. 1907 р. здобув ступінь магістра з найвищими відзнаками. Цього ж року Раман вступив на індійську цивільну службу і за десять років посів керівні посади Міністерства фінансів. Поруч з адміністративною роботою Раман захоплюється музикою, самостійно досліджуючи струнні інструменти та індійські барабани. За результатами своїх досліджень, виконаними в лабораторії Індійської асоціації з поширення науки й культури в м.Калькутті, він видав друком близько 30 статей. 1917 р. займає посаду професора факультету фізики при Калькуттському університеті. 1921 р. Раман уперше відвідав Європу, де брав участь у роботі Конгресу британських університетів в Оксфорді. На борті пасажирського судна його приваблює темно-синій колір моря, а через рік він теоретично доводить, що колір моря визначається розсіюванням світла на молекулах води. Спостереження Рамана започаткували семирічні дослідження розсіювання світла молекулами рідин, твердих тіл і газів. Воднораз у Рамана не згасає інтерес до вивчення фізики музичних звуків. 1924 р. його обирають членом Лондонського королівського товариства. Виходять у світ його чисельні праці, присвячені оптиці, акустиці, молекулярній фізиці, фізиці кристалів, колоїдній оптиці, електро- й магнітооптиці, фотоефектові, дифракції рентгенівських променів, магнетизмові, фізіології зору. 1928 р. разом з К.Кришнаном Раман відкриває комбінаційне розсіювання світла на рідинах. 1930 р. Рамана було нагороджено Нобелівською премією з фізики “за роботи з розсіювання світла і за відкриття ефекту, названого на його честь”. Через 3 роки Раман очолює Індійський науково-дослідний інститут в Бенгалурі. Продовжуючи роботи, пов'язані з відкритим ним фотоефектом, він також приступає до кристалографічних досліджень алмазів і встановлює, що люмінісценція алмазу, збуджувана ультрафіолетовим світлом, зумовлена не домішками чи дефектами, як вважали раніше, а властивістю самого алмазу. З 1948 р. Раман обіймав посаду директора Рамановського науково-дослідного інституту. Він активно займається науковою діяльністю аж до самої смерті у віці 82 років. Це сталося 21 листопада 1970 р.


Література:
Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
Нобелівська премія перші 100 років.
Альфред Нобель і Нобелівські премії.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Реферат на тему: Нобелівський лауреат Венката Раман (Raman) за роботи з розсіювання світла і за відкриття ефекту, названого на його честь роки життя: 1888 - 1970 рр.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок