Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Математики Середньої Азії і Близького Сходу. МУХАММЕД ТАРАГАЙ УЛУГБЕК (1394-1449 pp.)

Математики Середньої Азії і Близького Сходу. МУХАММЕД ТАРАГАЙ УЛУГБЕК (1394-1449 pp.)

Назва:
Математики Середньої Азії і Близького Сходу. МУХАММЕД ТАРАГАЙ УЛУГБЕК (1394-1449 pp.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,82 KB
Завантажень:
42
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Після остаточного занепаду Західної Римської імперії (V ст. н. е.) на широких просторах Аравійського півострова на початку VII ст. піднялась і зміцніла велика Арабська держава. Між племенами йшла внутрішня боротьба за панування. У VII ст. розгорнулася боротьба за поширення нової релігії, заснованої Мухамед-Магометом, який утворив з аравійських племен, що прийняли іслам, могутній союз. Почався період завойовницьких походів до багатих країн Сходу і Заходу під гаслом священних війн з невірними. З цього приводу К. Маркс писав, що історія Сходу приймає вид історії релігій.

Протягом століття внаслідок завойовницьких воєн утворилось кілька арабських держав — халіфатів. Виникли великі міста, як центри торгівлі, ремесел, адміністративного управління. Арабська мова стала практично єдиною мовою офіційних документів, релігійних книг, наукових трактатів і художніх творів.

У 637 р. в їх руках були Сірія і Іран, у 642 р. вони захопили Єгипет. У 711р. араби разом з племенами берберів проникли в Європу і захопили Іспанію.

Столицею східного Арабського халіфату з 635 р. був Дамаск, який знаходився в Сірії, а з 762 р.— засноване неподалік від злиття Тигру і Євфрату м. Багдад. Ця нова столиця в житті арабського світу відіграла важливу роль. Багдад став першим великим науковим центром халіфату.

Економічне й політичне життя сприяло розвиткові науки і зокрема математики. Знання потрібні були для проведення іригаційних робіт, будівництва, для розвитку торгівлі і ремесел. Міжнародні зв'язки, морські експедиції сприяли розвиткові географії й астрономії. Наприкінці VIII ст.,— на початку IX ст. у Багдаді працювало багато вчених і перекладачів з різних місцевостей. Халіфи, починаючи з аль-Мансура і Гаруна аль-Рашіда, сприяли розвиткові математичних і природничих наук. При Гаруні було відкрито велику бібліотеку, в якій цілий колектив займався переписуванням наукових творів. Халіф аль-Мамун об'єднав учених в один колектив-академію, яку назвали «Будинок мудрості». При «Будинку мудрості» була добре обладнана обсерваторія. Група вчених наполегливо працювала тут у різних галузях науки астрономії, географії, математики. Було проведено нові вимірювання довжини одного градуса земного меридіана, нахилу екліптики тощо.

Математична школа в Багдаді активно працювала більш як два століття. Протягом 100—150 років були перекладені на арабську мову з грецької і сірійської мов основні твори Евкліда, Архімеда, Аполлонія, Птолемея, Діофанта та інших авторів. Перекладали і коментували їх видатні вчені. Вплив грецької математики позначився на методах досліджень і на стилі праць арабських математиків.

Подібно до Багдадської наукової школи, організовувались школи і в інших містах арабських халіфатів. В різний час науковими центрами були Бухара, Хіва, Газна, Рей та інші міста. Пізніше в Ісфагані, в Марагу, поблизу Тегерана, в Самарканді тощо існували обсерваторії.

Народи Середньої Азії й Близького Сходу жили в обставинах постійних війн і внутрішніх заколотів. Рабовласницька форма організації суспільного устрою пережила себе й почала руйнуватися. Були занедбані ірригаційні споруди, зруйновані канали, занепало сільське господарство й промисловість. Занепала і наука. Після XV ст. ученими цих країн у математиці не було зроблено значних відкриттів. Центр наукової думки переміщується в Європу.

Про всіх арабських учених середніх віків розповісти в одній книжці неможливо, тому мова піде про найвидатніших.

МУХАММЕД ТАРАГАЙ УЛУГБЕК (1394—1449 PP.)

Повне ім'я цього видатного узбецького математика і астронома Мухаммед Тарагай Улугбек (Улуг-бек означає - великий князь). Його називали татарським принцем, бо він був онуком великого татарського завойовника й полководця Тімура (або Тамерлана). У 1370 р. Тімур завоював межиріччя Амудар'ї і Сирдар'ї, Хорезм, Афганістан, Іран, Ірак, Закавказзя і оголосив себе еміром (правителем — ханом) цієї території. Столицею своєї величезної держави Тімур обрав Самарканд. На його запрошення до Самарканда з'їхалось багато вчених. Тут була заснована академія. Місто Самарканд стало одним з най-багатших і найкращих на Сході. Син Тімура, батько Улугбека, Шах-рух заснував тут надзвичайно багату бібліотеку. У цій бібліотеці Улугбек і проводив більшу частину свого часу. Вивчення рідкісних рукописів, зібраних у бібліотеці, сприяло розширенню його кругозору. Улугбек любив поезію, займався історією, проте особливу увагу він приділяв заняттям астрономією. У 1409 р. Улугбек був проголошений правителем Самарканда.. Він багато зробив для розвитку науки і культури в Середній Азії. У 1428—1429 роках поблизу Самарканда було побудовано обсерваторію, яка своїми розмірами і обладнанням перевершувала всі раніше відомі обсерваторії Сходу. Тодішні вчені називали її «чудом світу».. При обсерваторії була велика бібліотека.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Математики Середньої Азії і Близького Сходу. МУХАММЕД ТАРАГАЙ УЛУГБЕК (1394-1449 pp.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок