Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> КОЗЛОВСЬКИЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ (1900—1993), співак (тенор) 

КОЗЛОВСЬКИЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ (1900—1993), співак (тенор) 

Назва:
КОЗЛОВСЬКИЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ (1900—1993), співак (тенор) 
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,04 KB
Завантажень:
53
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
КОЗЛОВСЬКИЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ
(1900—1993), співак (тенор) 

Народився у селі Мар’янівці, тепер Київської області. Навчався у 1917—1919 рр. у Київському музично-драматичному інституті ім. М.В.Лисенка (в О.Муравйової). У 1919—1923 рр. служив у Червоній армії та брав участь у виставах Полтавського пересувного музично-драматичного театру (виконав, зокрема, партію Фауста в однойменній опері Гуно). У 1923 р. — соліст Харківського, у 1925 р. — Свердловського оперних театрів, згодом (1926-1954 рр.) — Великого театру у Москві. І.С.Козловський — видатний представник вітчизняної вокальної школи. Володів голосом ніжного тембру, широкого діапазону. Його виконанню були притаманні емоційність, легкість і теплота звучання, майстерність сценічного перевтілення. Партії: Левко, Петро («Утоплена», «Наталка Полтавка» М.Лисенка), Андрій («Катерина» М.Аркаса), Юродивий («Борис Годунов» М.Мусоргського), Ленський («Євгеній Онєгін» П.Чай-ковського), Лоенгрін («Лоенгрін» Р.Вагнера), Принц («Любов до трьох апельсинів» С.Прокоф’єва) та ін. Поставив низку опер. Засновник і художній керівник концертного Ансамблю опери (1938-1941, Москва). Непересічний знавець української музики, активний її пропагандист, відомий виконавець українських народних пісень. У 1995 р. засновано благодійний фонд «Прем’єра» його імені. Лауреат Державної премії СРСР 1941, 1949 рр. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка 1990 р. 
Народився і виховувався майбутній славетний співак у селянській родині. Від батька і матері успадкував шанобливе ставлення і любов до музики, співу. Ще змалку залюбки співав у родині, а згодом — у шкільному хорі. Очевидно, на виховання майбутнього співака вплинула й напівлегендарна зустріч з М.В.Лисенком. Згодом було навчання у Музично-драматичному інституті ім. М.В.Лисенка у Києві по класу співів. Вимогливим педагогом Козловського у ті роки (1917—1919) була Олена Олександрівна Муравйова. Після закінчення інституту він, відмовившись від пропозиції вступити до трупи Музичного театру, добровольцем пішов до Червоної армії і був направлений до Полтави, в інженерні війська. Військова служба не завадила реалізації творчих устремлінь Козловського, і, коли в Полтаві організувалася опера, почав співати у ній. Виступи молодого співака були настільки вдалими і професійними, що по завершенні служби Козловський мав уже запрошення від дирекції Харківської опери. З 1923 р. Іван Семенович співав у Харківській опері. Саме тут він познайомився і зблизився з такими відомими діячами культури, як режисери Микола Миколайович Боголюбов та Олександр Якович Альтшулер, артисти Марія Іванівна Литвиненко-Вольгемут та Михайло Іванович Сабінін. Молодому співакові довелося брати участь у спектаклі «Наталка Полтавка» Харківського народного театру, в якому роль Виборного виконував сам Панас Карпович Саксаганський. Козловський у цьому спектаклі грав Петра. В іншій виставі цього творчого колективу — «Запорожець за Дунаєм» — Саксаганський виконував роль Карася, а Козловський — Андрія. Згодом Панас Карпович подарував Івану Семеновичу фотографію з написом: «Західна культура значима, цікава, але прославляйте слов’янську нашу культуру, глибоку за думкою, виразну за формою». Працюючи над ролями, молодий актор від спектаклю до спектаклю зростав і вдосконалювався, прагнучи досягнути глибокої виразності рухів, уважно працював над зовнішнім виглядом героя, вчився мінімізувати застосування гриму. Спільно з художником він ретельно продумував усі свої костюми, котрі назагал виготовлялися із парусини. Тогочасні театри мали у власному розпорядженні вкрай обмежені кошти, й потрібно було вигадувати, чим би прикрасити одяг персонажів (особливо знатних осіб), аби він не виглядав злиденним, а відтак актор — не «випадав» з образу. У Харкові довго працювати не довелося. Директор тамтешньої опери Борис Аркадійович Арканов був призначений до Свердловська. У цьому великому промисловому й культурному центрі Уралу потрібно було зміцнити трупу оперного театру, й Козловський не міг відмовити Арканову у проханні допомогти у цій нелегкій справі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: КОЗЛОВСЬКИЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ (1900—1993), співак (тенор) 

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок