Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Марко Черемшина – чарівник слова, письменник лірик

Марко Черемшина – чарівник слова, письменник лірик

Назва:
Марко Черемшина – чарівник слова, письменник лірик
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,53 KB
Завантажень:
367
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Тема: “Марко Черемшина – чарівник слова, письменник лірик”


Тема: Марко Черемшина –
чарівник слова, письменник-лірик.
Мета: перевірити, що учні дізналися про життєвий шлях Марка Черемшини під час екскурсії в хату-музей, зустрічі з нащадками родини Семанюків, на основі новел “Бо як дим підоймається”, віршів прозою “Заморожені Фіалки”, “Обнова”, “Симфонія” розкрити красу і силу слова письменника.
Обладнання: портрет М. Черемшини, куток “Карби М. Черемшина”, виставка книг, висловлювання В. Стефаника та М. Рильського про Черемшину.
Я хотів би, щоб будуче покоління з побожністю ставилися до сего великого поета.
В. Стефаник
Ні з чим краще не можна порівняти творчість улюбленого мого Марка Черемшини, як з гіркою річкою.
М. Рильський
Ступне слово вчителя
Є люди, які після смерті залишають надовго добру, теплу пам’ять. До таких належить і наш земляк – поет, письменник, добра людина – Іван Юрієвич Семанюк, літературний псевдонім якого Марко Черемшина. Воістину пророчими стали слова Василя Стефаника “Я хотів би, щоб будуче покоління з побожністю ставилися до сего великого поета.”
Читачі третього тисячоліття з великою шанобою ставляться до слова нашого письменника-земляка Марка Черемшини.
Ви недавно зустрілися з внучкою рідної сестри письменника Ольгою Іванівною Боднарук, побували на родинному місці письменника, відвідали хату-музей Марка Черемшини. Мене цікавить, що ви дізналися про великого письменника, які враження від побаченого, почутого.
Що дізналися про дитячі роки Івана Семанюка?
Як пояснити псевдонім?
Відповідь учня: Є дві думки щодо походження псевдоніма. Одні доводять, що літературне ім’я письменника походить від улюбленої річки Черемош, а другі кажуть, що від дерева Черемхи.
Вчитель: Діти, а родина Семнюків вважає, що псевдонім Марко Черемшина “позичив” у річки Черемош.
Навіть М. Т. Рильський творчість письменника порівнює з гірською річкою. Твори М. Черемшини є ніжні і лагідні, як інколи буває плин річки. А є твори, в яких вирує ненависть до гнобителів, біль за долю поневоленого народу. Буває і Черемош страшний і бурхливий.
Де і як навчався М. Черемшина? Де здобув вищу освіту?
Чому саме у Відні, столиці Австрії, навчався гуцул?
Вчитель. Про те, що судилося вчитися в Коломийській гімназії Івану Семанюку розповідає новела “Бо як дим підоймаєоться”. Подивіться інсценівку за новелою і дайте відповіді на запитання, написані на дошці:
Що дізналися від слів Мартинюка?
Чому на вашу думку, неня золоті леви поклала у гарнець з молоком?
Відповідь учня. Може тому, щоб не розтратив гроші швидко. Молоко не виллє, рукою не посягне за грошима – бо гріх. А коли вип’є молоко, з’їсть те, щ неня дала, то зрозуміє на що треба гроші тратити.
Чому, на вашу думку, не брали в науку Сюта і Єлену?
Обґрунтуйте думку, що М. Черемшина чарівник слова. Який художній засіб використовує?
Інсценівка (додається)
Автор (читає від слів: “Десь зійшлися шість дєдів... до “Отави росу пили, ненин голос стелили”).
Неня. Таки везеш його ситити?
Дєдя. Аді, везу, везу!
Неня. Іванку! А йди суда! Ану слухай: в горщику на дні у молоці є три срібні леви. А це тобі єблучка на дорогу. А це келешка з цибулев.
Ой бідна головонько, чи мені хибило м’ялки, чи миски, що я дитину від хати у світ пускаю. Хто мені тепер косити буде, сіно складати.
Іван. Не журіться, ненько. Сюта та Єлена дома, вони вам допоможуть. А за харчі красно дєкую. Бувайте здорові!
Дєдя. (кричить) Тай, Іване, ходи уже. Треба їхати.
Іван. Ненько, мінуйтися, пильнуйте здоров’ї (кланяється, неня перехрещує дорогу. Дєдя і Іван сідають на воза. Ідуть мовчки. Незадовго Іван питається)
Іван. Дєдю, а де ви діли Сюта і Єлену?
Дєдя. Сеї ночі у діда й баби ночували.
Іван. А ви чому мене туди не пустили?
Дєдя. Бо ти до книжки, а вони до роботи.
Іван. Дєдю, вертаймося д’хаті, візьміть ще Сюта і Єлену.
Дєдя. Ій, хлопче, не мороч мені голови... (Ідуть мовчки).
Дєдя. Тепер злази, небоже, з воза та біжи ід своїм камратям, бо це вже панський ліс.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Марко Черемшина – чарівник слова, письменник лірик

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок