Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Уолт Уітмен (1819-1892)

Уолт Уітмен (1819-1892)

Назва:
Уолт Уітмен (1819-1892)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,04 KB
Завантажень:
363
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.7


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Уолт Уітмен (1819-1892)
Початки поетичного життя Уолта Уітмена були звичайними для його часу і його країни. Майбутнього автора “Листя трави” як і належить – нарекли батьковим іменем: первісток Уітмен мав бути Вальтером, який ставитиме будинки на Лонг-Айленді, лагодитиме диряві дахи і навішуватиме на стайнях двері. Так думали в родині, де росло дев’ятеро дітей і кожному вже від початку накреслювалася завтрашня доля. Ніхто не знав, що найстарший син зречеться родинних планів – стане якимось Уолтом, - і на тридцять шостому році життя видасть книгу “Листя трави” і обезсмертить ім'я Уітменів.
Уолт не любить зосереджуватися вдома. Він виходив з Америки сучасної у завтрашню, і шляхи його були довгими й нелегкими.
В сімнадцяти штатах побував Уітмен у 1848 році, мандруючи пішки. Сам він вважав такі мандри необхідними для себе й був послідовний, здійснюючи задумане.
Десятки біографів скоментували пізніше цей нахил до усамітнення, шукаючи в ньому містичних переживань, намагалися зрозуміти, чому серед лісів поет чувся не гірше, а часом – ліпше, ніж у людському товаристві. Небагатослівний у всьому, що стосувалося планів і його переконань, неквапний у руках, Уолт рано здобув репутацію лінивого дивака і не надто соромився цього. Трохи працював з батьком, будуючи і продаючи хатки для новоселів, допомагав іншим, але у всьому, де ставав за помічника був так само безініціативним та пасивним, як і тоді, коли працював журналістом чи складачем у провінційній газеті.
Уітмен усвідомив свою мету десь в середині життя, й воно поділилося на дві половини, зовсім не подібні. Він повільно і обережно відкривався людям, хоч обідав з ними, сперечався, співав. Ще змалку батьки Уітмена мріяли про вселюдську рівність. Уолт у це переконано вірив. Поезія Уітмена – той вибух, що здався пізніше несподіваним багато для кого, - визріла у його поведінці й уподобаннях, у взаєминах з іншими людьми. Поет доростав до власної книжки, як дозріває яблуня, непомітна спершу в чагарниках. Він був послідовно цільним у житті своєму й світосприймання, що б не робив.
Дивно, але якісний розрив між не довгим періодом газетярства і працею літератора Уітмена – разючий. І статті його і перша повість “Франклін Еванс”, і навіть перші його вірші – ніщо не віщувало геніальної збірки “Листя трави”.
“Земля і море, риби і птиці, небесна просторінь та небесні тіла, лісисті гори і ріки – то все непогані теми” але народ чекає від поета, щоб той вказав на щось значніше за красу й гідність, пов'язані з німими предметами довкола, чекають від нього, аби вказав, де пролегла стежка, що єднає дійсність з людськими думками. “Поет знав, чого прагне, і нині вже залежало, чи стане таланту для здійснення задумів. Уітмен не запобігав перед читачем, він поділяв з ним працю маєття.” Читач постійно має брати на себе належну частину роботи…”
Уітменові повертали першу його книжку майже всі, кому він дарував її. Лише американський письменник Емерсон (1803-1882) захоплено привітав поета. Уітмен стояв перед тисячами очей і не бачив доброзичливих поміж ними. Вирували плітки, друзі відверталися, не бажаючи впізнавати його, ганьба лягла на родину, і Америка, яка невдовзі пишатиметься ним, не прийняла Уітмена. Найбільший гуманіст Нового світу, він прийшов, щоб жити у негуманні часи.
Уітменову збірку слід читати підряд – вірш за віршем, рядок за рядком. Той специфічний ритм, що існує в оригіналі й так важко відтворюється в перекладах, теж є частиною Уітменової поетики – так ніхто не писав до нього.
Уітмен освідчувався у любові всьому людству, прагнучи виповнити душевним добром цілу планету. Школа його – не лише вміння писати для всіх, це вміння любити.
Уітмен мислив мільйонними категоріями. Навіть говорили про себе сам, поет озирав себе збоку, наче владар, що пильно вдивляється в обличчя підданих. Уітмен фанатично вірив у прогрес, найбільшим болем його було, що:
“Тисячі людей ідуть за такими людьми,
що в людей не вірять”.
(“Думка”)
Він вишукував добре і високе начало в кожній із душ.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Уолт Уітмен (1819-1892)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок