Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Остап Вишня - гуморист

Остап Вишня - гуморист

Назва:
Остап Вишня - гуморист
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,26 KB
Завантажень:
75
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
ОСТАП ВИШНЯ
(1889—1956)
Справжнє ім'я — Павло Михайлович Губенко. Інший псевдонім: Павло Грунський.
Остап Вишня народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля с. Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній селянській родині. Навчався в початковій школі, у 1903р. закінчив Зіньківську дво-класну школу, отримав свідоцтво поштово-телеграфного чинов-ника. У 1907 р. закінчив військово-фельдшерську школу в Києві, працював фельдшером у армії, а пізніше — в хірургічному відділі лікарні Південно-Західних залізниць. Склавши екстерном екза-мени за гімназію, у 1917р. вступив на історико-філологічний фа-культет Київського університету, однак залишив навчання й за-йнявся журналістською та літературною діяльністю.
У 1919р. П. Губенко, як і чимало ентузіастів відродження на-ціональної культури, діячів, урядовців УНР, потрапив до Кам'янця-Подільського, де написав перший твір — фейлетон «Демо-кратичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)», який за підписом «П. Грунський» був надрукований у кам'янець-подільській газеті «Народна воля».
У 1920 р. він повернувся до Києва. Восени був заарештований органами ЧК і як «особливо важливий контрреволюціонер» від-правлений на додаткове розслідування до Харкова.
Не виявивши «компромату» в діях П. Губенка ні за гетьман-щини, ні за петлюрівщини, у 1921 р. його випустили із в'язниці. У квітні цього року П. Губенко став працівником республікан-ської газети «Вісті ВУЦВК» (редагував її В. Блакитний), а кіль-кома місяцями пізніше — відповідальним секретарем «Селян-ської правди» (редагував С. Пилипенко), на сторінках якої 22 липня 1921 р. під фейлетоном «Чудака, їй-богу!» вперше з'явився підпис Остап Вишня.
Слово гумориста користувалося дедалі більшою популярніс-тю. Виходили одна за одною збірки усмішок: «Діли небесні» (1923), «Кому веселе, а кому й сумне» (1924), «Реп'яшки», «Ви-шневі усмішки (сільські)» (1924), «Вишневі усмішки кримські» (1925), «Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився», «Лицем до села», «Українізуємось» (1926), «Вишневі усмішки кооператив-ні», «Вишневі усмішки театральні» (1927), «Ну, й народ», «Ви-шневі усмішки закордонні» (1930); двома виданнями (1928 і 1930) побачило світ зібрання «Усмішок» у чотирьох томах тощо.
Протягом тривалого часу Остап Вишня офіційно не був чле-ном письменницьких організацій. Лише наприкінці 20-х pp., піс-ля ліквідації ВАПЛІТЕ, він став одним із організаторів Проліт -фронту. Приятелював із М. Хвильовим і М. Кулішем. У 1930—1931 pp. Письменник створив повноцінний драматур-гічний твір комедію «Вячеслав», де порушив проблеми вихован-ня. Твір був опублікований лише після смерті письменника в 1957р. у книзі «Привіт! Привіт!». 26 грудня 1933р. Остап Ви-шня був заарештований і абсолютно безпідставно звинувачений у спробі вбивства секретаря ЦК КПУ Постишева, зазнає числен-них тортур і допитів, і зізнався в усьому, чого домагалися від ньо-го слідчі. 23 лютого 1934 р. — судова «трійка» визначила міру покарання — розстріл, а з березня рішенням колегії ОДПУ його замінили десятирічним ув'язненням. Письменник відбував ці строки в Ухті, Комі АРСР, на руднику Еджит-Кирта. Виконував різні роботи, працював фельдшером, плановиком у таборі, у ре-дакції багатотиражки Ухтпечтабору «Северный горняк», де на-писав 22 нариси про трударів, які мріють завоювати суворий пів-нічний край.
У 1943 р. Остап Вишня вийшов на волю, наступного року по-вернувся до літературної діяльності, надрукувавши 26 лютого в газеті «Радянська Україна» усмішку «Зенітка», що обійшла усі фронти, часто звучала по радіо.
Через кілька років виходять політичні фейлетони та памфлети «Самостійна дірка» (1945), збірки гумору «Зенітка» (1947), «Весна-красна» (1949), «Мудрість колгоспна» (1952), «А народ воювати не хоче» (1953), «Великі ростіть!» (1955), «Нещасне кохання» (1956) та ін. Він працював над перекладами творів ро-сійських та світових класиків — М. Гоголя, А. Чехова, О.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Остап Вишня - гуморист

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок