Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Йосафат Кобринський

Йосафат Кобринський

Назва:
Йосафат Кобринський
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,94 KB
Завантажень:
372
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Йосафат Кобринський


Внесок отця Йосафата в культурний розвиток нашого краю
Кобринський Йосафат Миколайович (28.09.1818, м.Коломия - 28.03.1901, с.Мишин, тепер Коломийського р-ну, Івано-Франківської обл.), укр.греко-католицький священик, культурно - громадський та церковний діяч, публіцист, меценат.
Усвідомлення національної значимості і необхідності мати свій координуючий культурно-освітній та господарський центр пробудили в місцевих українців задум спорудити в Коломиї Народний дім. Ще в 1880 році на кошти, одержані від етнографічної виставки (650 золотих ринських), ініціатори небувалого почину в найкращій частині міста викупили майданчик під забудову і завзято взялися збирати кошти. Особливо цій справі прислужився отець Йосафат Кобринський, ім'ям якого згодом назвали сам Народний дім, а потім — і Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.
Заслуги Й.Кобринського перед мешканцями Коломийського краю — неоціненні. Народився о.Йосафат у Коломиї в 1818 році в учительській родині. Прізвище Кобринських, напевне, походить від назви містечка Кобриня, що на Волині, звідки предки переселилися в Галичину. Мав добру освіту — як відмінника Львівської гімназії його перевели до генеральної семінарії у Відні. Душпастирську діяльність розпочав у Москалівці, побіля Косова, а потім переселився до Мишина під Коломиєю, де служив на парафії цілих півстоліття, до кончини.
Своїм коштом ще в 1842 році видав буквар, підготував сільськогосподарський посібник для земляків, аби підняти, мовлячи сучасною термінологією, рентабельність селянської праці. Його парафіяни відреклися від алкоголю, почали застосовувати передові технології у рільництві, садівництві, бджільництві, розведенні кіз. Останні роки життя о.Кобринський всеціло віддав спорудженню в Коломиї Народного дому з театральною залою, бібліотекою, музеєм та промисловою школою для вбогих дітей.
Він був в окрузі єдиним священиком, який робив записи у церковних книгах лише українською мовою, хоча його за це постійно переслідували. Він знав сім мов, листувався з відомими людьми, і не тільки Галичини. Народний дім перетворився для нього на найзаповітнішу справу життя. За його ініціативою ентузіасти зробили кілька десятків скриньок і ходили з ними від села до села, збираючи пожертви на будівництво. З нього сміялися — ніхто не вірив, що цю фантастичну ідею можна довести до логічного завершення. Проте отець Йосафат не здавався. Він харчувався дуже скромно, переважно кулешою. Казав, що їжа — не основне, а людина, яка поставила перед собою мету, повинна йти до її досягнення, долаючи всілякі труднощі. Зі спогадів одного заболотівського дяка ми дізналися, що мишинський парох жив як монах-аскет. Відвідавши хворого отця Кобринського, дяк був вражений тим, що священик лежав на незастеленому ліжку. «Чому ви, отче, — звернувся він до недужого господаря, — лежите на голих дошках, адже на подвір'ї — цілі скирти соломи. Скажіть челяді, хай вам зроблять матрац». На що почув у відповідь: «Не вольно. Ми заборгували багато грошей за Народний дім, а поляки можуть його відібрати».
Справді, який треба було мати дар переконувати, аби за тогочасних обставин, коли затуркане українське населення так бідувало, що думало лише про виживання, змусити нужденних повірити у священикову мрію. Люди власними фірами привозили в Коломию камінь і ліс, віддавали останні крейцери і самі тижнями працювали на будові.
Отець Кобринський не дочекався свята. Знесилений роботами, він помер 27 березня 1901 року. У похоронній процесії за його домовиною йшло понад чотири тисячі прикарпатців і 27 священиків. Народний дім відкрився наступного року.
Одним із пунктів статуту Народного дому, як задумував о. Йосафат, було створення музею Гуцульщини. Вуйкову волю виконав племінник Володимир. За фахом він — залізничник і, будучи чільним посадовцем при цісарському дворі, об'їздив чимало європейських країн. Там він побачив розквіт музейної справи і подивувався прозорливості о.Йосафата, котрий планував створити музей у Коломиї.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Йосафат Кобринський

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок