Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Нобелівський лауреат Макс Фелікс Теодор фон Лауе (Laue)

Нобелівський лауреат Макс Фелікс Теодор фон Лауе (Laue)

Назва:
Нобелівський лауреат Макс Фелікс Теодор фон Лауе (Laue)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
1,88 KB
Завантажень:
449
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Макс Фелікс Теодор фон Лауе (Laue)


За відкриття дифракції рентгенівських променів
роки життя: 1879 - 1960 рр.
Німецький фізик М.Лауе народився 9 вересня 1879 р. у родині цивільного службовця. За родом діяльності батька родині доводилося часто змінювати місце проживання, тому дитині доводилося навчатися у різних школах, але, в основному, середню освіту він здобув у Страсбурзькій протестантській гімназії. Двадцятирічний Лауе серйозно зацікавився фізикою і почав відвідувати Берлінське товариство з популяризації науки. 1898 р. після закінчення гімназії Лауе став захоплюватися фізикою, хімією і математикою, навчаючися у Страсбурзькому університеті і паралельно проходячи обов'язкову річну військову службу. 1903 р. він під керівництвом Макса Планка в Берлінському університеті відмінно захистив докторську дисертацію з теорії інтерференції світла в плоско-паралельних пластинках. Наступні два роки М.Лауе працює у Геттінгенському університеті, після чого здав іспити на право викладання фізики в середній школі. Від 1905 р. до 1909 р. був асистентом Планка в Інституті теоретичної фізики в Берліні. Далі кар'єра складалася в такий спосіб: 1909–1912 рр. працює у Мюнхенському університеті; 1919 – професор Берлінського університету; з 1921 р. – заступник директора Інституту фізики кайзера Вільгельма; 1945–1946 рр. його інтерновано в Англію; 1946 р. – повернений до Геттінгена, де до 1951 р. обіймав посаду спочатку заступника директора Фізичного інституту, а у 1951–1959 рр. – директора Інституту фізичної хімії й електрохімії в Берліні. Його наукові роботи багатоаспектні і стосуються оптики, кристалофізики, надпровідності, теорії ймовірності, квантової теорії, атомної фізики, фізики твердого тіла. Крім того, ним розроблено теорію інтерференції рентгенівських променів на кристалах і запропоновано використовувати кристали як дифракційні решітки для рентгенівських променів. Це відкриття стало основою способу дослідження структури речовини – рентгеноструктурного аналізу. За відкриття дифракції рентгенівських променів Лауе 1914 р. визнано гідним Нобелівської премії з фізики. Лауе був активним популяризатором теорії ймовірності й автором багатьох наукових праць, особливо з теорії тяжіння. Він також був почесним доктором Боннського, Штутгарського, Мюнхенського, Берлінського, Манчестерського і Чиказького університетів, членом численних наукових товариств, у тому числі й Американського, Німецького і Французького фізичних товариств, Віденської академії наук. 1930 р. його обрано іноземним членом Академії наук СРСР. Лауе захоплювався швидкою їздою на автомобілі і мотоциклі. 8 квітня 1960 р., поспішаючи на засідання, він зіткнувся з мотоциклістом і машина перекинулася. Отже смерть трапилася у автокатастрофі. Він був похований у Геттінгені, де почили М.Планк, В.Нернст й інші видатні німецькі учені.


Література:
Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
Нобелівська премія перші 100 років.
Альфред Нобель і Нобелівські премії.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Реферат на тему: Нобелівський лауреат Макс Фелікс Теодор фон Лауе (Laue)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок