Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Нобелівський лауреат Жак Люсьєн Моно (Monod) за відкриття, пов'язані з генетичним контролем синтезу ферментів і вірусів роки життя: 1910 - 1976 рр.

Нобелівський лауреат Жак Люсьєн Моно (Monod) за відкриття, пов'язані з генетичним контролем синтезу ферментів і вірусів роки життя: 1910 - 1976 рр.

Назва:
Нобелівський лауреат Жак Люсьєн Моно (Monod) за відкриття, пов'язані з генетичним контролем синтезу ферментів і вірусів роки життя: 1910 - 1976 рр.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
1,95 KB
Завантажень:
177
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Жак Люсьєн Моно (Monod)


за відкриття, пов'язані з генетичним контролем синтезу ферментів і вірусів
роки життя: 1910 - 1976 рр.
Французький біолог Ж.Моно народився 9 лютого 1910 р. у Парижі в сім'ї художника Люсьєна Моно. 1917 р. родина переїхала до Канн, на південь Франції. Моно навчався в Канському ліцеї, а після закінчення в 1928 р. був зарахований на факультет природничих наук Сорбонни. Мікробіологією й живленням мікробів Моно займався під керівництвом А.Львова, цікавився також біохімічною генетикою. 1931 р. Моно здобув у Сорбонні ступінь бакалавра наук. З 1932 р. працює асистентом в лабораторії еволюції органічного життя, 1934 р. – асистентом зоологічної лабораторії, а ще через рік – асистентом-професором зоології. У 1938 р. Моно одружився з Одет Брюль, яка займалася археологією й сходознавством. У подружжя народилися сини-близнюки. У 1936–1937 рр. Моно отримує стипендію Рокфеллерівського фонду, що дозволяє йому досліджувати генетику плодової мушки в Каліфорнійському технологічному інституті США. Згодом він повернувся у Сорбонну. Здійснюючи експерименти з кишковою паличкою, Моно дійшов висновку, що клітинна енергія використовується, перш за все, для процесів біосинтезу, а не для підтримки клітинних структур. Від 1940 р. вся його наукова діяльність була пов'язана з вивченням ферментної адаптації. 1941 р. Моно здобув у Сорбонні ступінь доктора філософії. Під час Другої світової війни він був активним учасником руху Опору. 1945 р. Моно завідує лабораторією у відділі фізіології мікробів у Пастерівському інституті. Протягом подальших десятиліть він і його колеги займалися молекулярно-біологічними аспектами генетики бактерій і ензимології бактеріальних кліток. У 1954 р. Моно очолив відділ клітинної біохімії й почав працювати разом з Ф.Жакобом. Наукова група під керівництвом Моно розробила експериментальну систему для аналізу біохімічної генетики клітки, постулювала й довела існування інформаційної РНК (рибонуклеїнової кислоти). В інших роботах Моно і Жакоб показали, що ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) організована в набори генів, так звані оперони. Моно та його колеги також установили, що подібні системи властиві й вірусам, які уражають клітини бактерій. Моно, Жакоб і Львов розділили Нобелівську премію 1965 р. з фізіології і медицини «за відкриття, пов'язані з генетичним контролем синтезу ферментів і вірусів». З 1959 р. Моно працював професором хімії метаболізму в Сорбонні, а від 1967 р. – професором у Коллеж де Франс. У 1971 р. його було призначено директором Пастерівського інституту. Моно був нагороджений орденом Почесного легіону і медаллю «Бронзова зірка», які він одержав від французького уряду за військову службу; премією Монтіона з фізіології (1955) й премією Шарля Майєра (1962). Він був почесним доктором двох університетів: Чиказького й Рокфеллерівського. Помер Моно 1976 р. у Каннах.


Література:
Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
Нобелівська премія перші 100 років.
Альфред Нобель і Нобелівські премії.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Реферат на тему: Нобелівський лауреат Жак Люсьєн Моно (Monod) за відкриття, пов'язані з генетичним контролем синтезу ферментів і вірусів роки життя: 1910 - 1976 рр.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок