Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Життя і творчість ЛІНИ КОСТЕНКО

Життя і творчість ЛІНИ КОСТЕНКО

Назва:
Життя і творчість ЛІНИ КОСТЕНКО
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,02 KB
Завантажень:
1577
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.9


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Костенко Ліна Василівна народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині. З 1936 року живе в Києві. Тут закінчила середню школу, вчилася у педагогічному інституті. Але в 1952 році вступила до Московського літературного інституту ім. О. М. Горького, який закінчила з відзнакою в 1956 році.

Друкуватися почала в шістнадцятирічному віці. Видала українською мовою поетичні книжки «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961), «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), «Вибране» (1989), а також збірку віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987). Працювала і в галузі кінодраматургії.

За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» і книжку поезій «Неповторність» Ліна Костенко відзначена Державною премією Української РСР ім. Т. Г. Шевченка (1987).

Твори Ліни Костенко перекладалися багатьма мовами народів СРСР і зарубіжних країн. Російською мовою видана книжка «Лучи земли» (1960), сербохорватською—«Скіфська баба» (1981), чеською— «Над берегами вічної ріки» (1987).

Повоєнні роки... Ще стінки окопів, на яких писано першовірші Ліни Костенко, не поросли травою, біль тяжких втрат ще не став ятривим спогадом, а переживався майже фізично:

Мітку показали на вербині,

широко руками розвели: -

Кажуть люди, десь тут у долині,

всі живцем закопані були.

Тут Одарка — невсипуща мати,

миротвориця дитячих чвар,

і Лаврін, прислів'ями багатий,

і Кривенко — сивий чоботар.

Тут Юрко і чорноока Хана,

всі твої товариші малі...

Тут земля, а в ній глибока рана.

Не торкайтесь—боляче землі!

Зовсім юна поетеса багато пише. Вірші немов самі народжуються з її схвильованої душі. Тут і спроба розібратися в повені перших інтимних переживань («Таке прощання було шалене — на сум багате, на слова скупе...»), і мовби безпричинний смуток вразливого серця («Зігрій мої, коханий, руки, закрий кватирку у вікні...»), і романтичне захоплення навколишньою красою («...і здається мені пшениця золотим" промінням землі»), і вірність імперативним велінням часу («...нам конче треба рухатись вперед. Аби ніхто від ноші не схилився, і не пристав, не вибився із сил»), і намагання збагнути одвічні цінності буття («Справжня сила — довше під спудом»), й інтуїтивне передбачення труднощів чесного життєвого шляху («Щастя треба — на всякий випадок. Сили треба— на цілий вік»), і формування свого заповітного кредо («Я в людей не проситиму сили—Я в людей попрошу тільки віри»), усвідомлення основ непоквапливої мудрості («А потім приходять роки, з’являється стримана сила»)...

Бентежність ліричного чуття Ліни Костенко не могла не привернути уваги до її навіть ще учнівських, далеко не в усьому досконалих віршів — якась живильна енергія олова їх «видавала». Друковані в періодиці, в колективних збірниках молодих поетів, вони відразу відрекомендували автора як особистість не лише непересічну, а й доволі, якщо хочете, екзотичну на тлі тогочасної поезії.

Я виростала у садах,

де груші достигали теплі,

і курявою лист пропах,

і соковиті пахли стебла...—

подібну строфу, загалом кажучи, не так уже й важко було б відшукати в українській поезії, залюбленій у земну красу, одверто схильній у цьому почутті до масових самоповторень.

Зрештою, й ніби глибоко індивідуальне —

Нема кому сказать: -

Кохаю.

Нема кому сказать: -

Прийди.

Сама усіх я обминаю

або заплутую сліди;

чи й таке:

Моє серце, мабуть, болітиме,

як не стрінемось ми в житті.

Я привітами-самоцвітами

зупинила б тебе в путі...

Такі мінорні мотиви тиражувалися в доволі великій кількості — хоча саме Ліні Костенко в майбутньому критика старанно й запопадливо ставитиме на карб почуття надмірного суму й смутку та брак бадьоро-оптимістичного настрою. Але, гадаю, то просто треба було за щось зачепитися, бо критиків-ортодоксів швидше лякав, потужний інтелектуальний струмінь у віршах молодої поетеси. І ще — підспудний зміст, який вже, стільки років не допускався в офіційно визнану поезію—її в культівські часи представляли читачеві якраз не виболеною (вона завжди багатозначна), а препарованою й одноплощинною.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Життя і творчість ЛІНИ КОСТЕНКО

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок