Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Нобелівський лауреат П’єр Кюрі (Curie)

Нобелівський лауреат П’єр Кюрі (Curie)

Назва:
Нобелівський лауреат П’єр Кюрі (Curie)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
2,25 KB
Завантажень:
220
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Реферат на тему:
Нобелівський лауреат П’єр Кюрі (Curie)


За дослідження радіоактивності і відкриття радію
роки життя: 1859 - 1906 рр.
Французький фізик П.Кюрі народився в Парижі 15 травня 1859 р. у родині медиків. Батько вирішив дати своєму надто самостійному синові домашню освіту. Хлопчик виявився на диво запопадливим і старанним учнем, який вже у 16 років одержав учений ступінь бакалавра Паризького університету (Сорбонни). Через два роки він одержав ступінь магістра фізичних наук. В університеті впродовж 1878–1883 рр. працював асистентом, потім у Школі фізики і хімії, у 1895 р. – завідував кафедрою. У 1895 р. одружився із М.Склодовською. За час роботи в університеті він займався дослідженням природи кристалів. Разом зі своїм старшим братом Жаком Кюрі протягом чотирьох років проводив інтенсивні експериментальні роботи, внаслідок чого їм пощастило відкрити п'єзоелектричний ефект – появу під дією прикладеної ззовні сили на поверхні деяких кристалів електричних зарядів, а також зворотній ефект – виникнення пружної деформації кристала у разі надання йому електричного заряду. Використовуючи відкритий п'єзоелектричний ефект, вони сконструювали високочутливий прилад для виміру малих доз електрики і слабких струмів. У 1884–1885 рр. П.Кюрі розвинув теорію утворення кристалів і досліджував закони симетрії в них, зокрема, уперше ввів (1885) поняття поверхневої енергії граней кристала і сформулював загальний принцип росту кристалів. Запропонував (1894) також принцип, що дає можливість визначати симетрію кристала, що знаходиться під певним впливом – “ПРИНЦИП Кюрі”. Як різнобічна і багатогранна особистість він зміг здійснити дослідження магнітних властивостей тіл у широкому діапазоні температур, встановити (1895) незалежність магнітної сприйнятливості діамагнетиків від температури і її обернено пропорційну залежність від температури для парамагнетиків (закон Кюрі). З 1897 року наукові інтереси П.Кюрі зосереджуються на вивченні радіоактивності, де він разом з М. Склодовською-Кюрі зробив ряд видатних відкриттів: 1898 р. – нові радіоактивні елементи – полоній і радій; 1899 р. – наведену радіоактивність і складний характер радіоактивного випромінювання; 1901 р. – біологічну дія радіоактивного випромінювання; 1903 р. – кількісний закон зниження радіоактивності (введено поняття періоду напіврозпаду) незалежно від зовнішніх умов, виходячи з цього запропонував використовувати період напіврозпаду як еталон часу для визначення абсолютного віку земних порід; цього ж року разом з А.Лабордором знайшов довільне виділення тепла солями радію (це стало першим наочним свідченням існування атомної енергії). Висунув гіпотезу радіоактивного розпаду. Організував промисловий видобуток радію на основі розробленої технології вилучення радію з уранової руди. За дослідження радіоактивності і відкриття радію 1903 р. П’єру Кюрі було присуджено Нобелівську премію з фізики. Плідна творча робота давала не тільки моральне задоволення, але і матеріальний добробут – розширювалася матеріальна база досліджень, створювалася нова лабораторія. Але, як і Беккерель, Кюрі рано пішов з життя, не встигнувши насолодиться тріумфом і здійснити задуми. Дощового дня 19 квітня 1906 р., переходячи вулицю, він посковзнувся і впав. Голова його потрапила під колесо кінного екіпажа. Смерть настала миттєво.


Література:
Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
Нобелівська премія перші 100 років.
Альфред Нобель і Нобелівські премії.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Реферат на тему: Нобелівський лауреат П’єр Кюрі (Curie)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок