Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Андрій Малишко

Андрій Малишко

Назва:
Андрій Малишко
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,51 KB
Завантажень:
134
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
АНДРІЙ МАЛИШКО
(1912—1970)
Андрій Самійлович Малишко народився 14 листопада 1912 р. в м. Обухів Київської області в багатодітній сім'ї сільського шев-ця. У 1930 р. юнак надрукував перші вірші в журналах «Молодий більшовик» та «Глобус». Закінчивши у 1932р. Київський інсти-тут народної освіти, працював учителем в Овручі. Відслуживши рік у армії, переїхав до Харкова й працював журналістом.
Протягом 1935—1940 pp. А. Малишко видав збірки: «Бать-ківщина» (1936), «Лірика», «З книги життя» (1938), «Наро-дження синів» (1939), «Листи червоноармійця Опанаса Байди», «Березень», «Зоревідні», «Жайворонки» (усі — 1940). У цей же період написав поеми «Трипілля» (надруковано лише уривки), «Ярина», «Кармалюк», «Дума про козака Данила». У 1941 — 1944 pp. поет служив військовим кореспондентом у газетах «Красная Армия», «За Радянську Україну», «За честь Батьків-щини», де виступав і як поет, і як публіцист; видав сім збірок поезій: «До бою вставайте!» (1941), «Україно моя!» (1942, ви-ходила двічі), «Понад пожари» (1942), «Слово о полку» (1943), «Битва» (1943), «Полонянка» (1944), «Ярославна» (1946). Ге-роїко-трагічний пафос циклу з п'яти віршів «Україно моя!», на-писаного 1941 p., передавав щирий особистий біль за рідну зем-лю, віру в її визволення. «Україно моя!» — одне з найяскравіших поетичних явищ років війни. У 1944—1947 рр. Малишко працю-вав відповідальним редактором журналу «Дніпро».
За поему «Прометей» отримав у 1947р. Сталінську премію. У 1950р. з'явилась збірка «За синім морем», написана після від-відин поетом Канади та США разом з групою діячів культури. На-ступного року він отримав за неї Сталінську премію.
Новий і чи не найбільш продуктивний етап у творчості поета починається із середини 50-х pp. У збірці «Що записано мною» (1956) містяться тексти відомих пісень: «Знову цвітуть кашта-ни», «Пісня про Київ», «Як на дальнім небосхилі»; у збірці
«Серце моєї матері» (1959) — «Пісня про рушник», «Ми підем, де трави похилі»; у збірці «Полудень віку» (1960) — «Вчитель-ка» тощо. У їх озвученні поету допомагали такі музичні корифеї, як брати Майбороди, Л. Ревуцький, П. Козицький, М. Вериківський, А. Штогаренко, С Козак, О. Білаш.
Протягом 1961 —1970 pp. вийшли збірки «Листи на світан-ні» (1961), «Прозорість» (1962), «Дорога під яворами» (1964), «Рута» (1966), «Синій літопис» (1968), «Серпень душі моєї» (1970).
17 лютого 1970 р. А. Малишко помер.
За своє життя поет видав близько сорока збірок. Не всі вони мають однакову художню вартість. Але найголовніше те, що в українську літературу він увійшов як поет-пісняр, бо пісні на його вірші вже давно сприймаються як народні.
А. Малишко згадував, що пісню любив із самого дитинства, ніколи з нею не розлучався, саме вона надихала його на створен-ня поезій, які він часто писав, уже вчуваючи чарівну мелодію. Можливо, цій любові до пісні він має завдячувати, в першу чергу, своїй сім'ї, зокрема матері, яка знала багато українських народ-них пісень із задоволенням співала їх дітям. Ці перші дитячі вра-ження та захоплення супроводжували поета протягом усього творчого життя, саме народна творчість стала тим джерелом, з якого він черпав натхнення.
А. Малишко співпрацював з багатьма композиторами, але особливо плідно, починаючи з 1949 року (від першої пісні «Колгоспний вальс» і до останньої — «Стежина») — з компо-зитором Платоном Іларіоновичем Майбородою, створивши по-над ЗО пісень. Ось деякі з них: «Київський вальс», «Ми пі-дем, де трави похилі...», «Ти, моя вірна любов», «Стежина», «Вчителько моя», «Пісня про рушник», «Гаї шумлять біля по-току», «Журавлі», «Білі каштани», «Колискова», «Пролягла доріженька». Тобто, це саме ті твори, які найбільше полюби-лись слухачам. Хоча на музику покладено понад 100 віршів по-ета, причому переважна більшість на надруковані твори. Та, як згадували друзі поета, досить часто сам Малишко складав сло-ва до написаної музики і робив це завжди легко й високопое-тично. Будучи натурою музикальною, він, як мало хто з поетів, розумів і відчував слово в музиці, швидко схоплював структуру майбутньої пісні — її музичну форму.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Андрій Малишко

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок