Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Нобелівський лауреат Огюст Марі Франсуа Беєрнар (Beernaert)

Нобелівський лауреат Огюст Марі Франсуа Беєрнар (Beernaert)

Назва:
Нобелівський лауреат Огюст Марі Франсуа Беєрнар (Beernaert)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
1,79 KB
Завантажень:
279
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Огюст Марі Франсуа Беєрнар (Beernaert)


за особисті зусилля в боротьбі за міжнародний арбітраж і скорочення озброєнь
роки життя: 1829 - 1912 рр.
Бельгійський державний діяч О.Беєрнар народився 26 липня 1829 р. в Остенді у заможній родині фламандського католика. Незабаром його батько був переведений до Намюра. 1846 р. він вступив до університету, а через п'ять років одержав ступінь доктора права. У Франції і Німеччині він провів два роки, вивчаючи систему правової освіти. 1853 р. він вступив до колегії адвокатів і працює в Брюссельському апеляційному суді під керівництвом Г.Доле, який дуже вплинув на кар'єру юнака. Протягом 20 років Беєрнар займався адвокатською діяльністю. 1873 р. прем'єр-міністр Ж.Малу, лідер ультраправої католицької партії запропонував йому зайняти посаду міністра суспільних робіт, тому Беєрнар виставив свою кандидатуру на виборах. На виборах 1878 р. католицька партія потерпіла поразку, але 1884 р. Ж.Малу повернувся до влади і Беєрнар став міністром землеробства, промисловості і суспільних робіт. 1885 р. йому вдалося переконати парламент визнати автономною владу Леопольда ІІ у Незалежній Державі Конго. Закони про працю, збалансований бюджет і поширення виборчих прав на всіх свідомих громадян були прийняті завдяки зусиллям О.Беєрнара. 1894 р. він пішов у відставку. На знак визнання його заслуг Беєрнару присвоїли титул почесного державного міністра, а 1895 р. обрали головою Асамблеї. 1896 р. він став активним членом Міжпарламентської спілки, заснованої В.Кримером і Ф.Пассі як аналог арбітражному вирішенню військових конфліктів. Він був головою на конференціях Спілки у 1897 р., 1905 р., 1910 р. 1899 р. він став головою Міжпарламентської ради, керував роботою виконавчого комітету і бюро. Останні роки життя Беєрнар присвятив спробам припинити гонку озброєнь і переконати народи вирішувати суперечки мирними засобами. 1899 р. на Гаазькій мирній конференції Беєрнар був головою першої комісії з скорочення озброєнь. Він був призначений членом Міжнародного третейського суду в Гаазі. Беєрнар представляв Мексику в конфлікті зі США 1902 р., розробляв Кодекс міжнародного морського права. 1909 р. О.Беєрнар був визнаний гідним Нобелівської премії Миру «за особисті зусилля в боротьбі за міжнародний арбітраж і скорочення озброєнь». Премію він поділив із П.Д'Естурнеллем де Констаном. На конференції Міжпарламентської спілки, що відбулася 1912 р. у Женеві, він запропонував заборонити повітряні бої. В комісії зі скорочення озброєнь О.Беєрнар обгрунтував заходи забезпечення гуманного поводження з військовополоненими. Він помер у Люцерні від запалення легенів 6 жовтня 1912 р. і похований у Буаффі поблизу Брюсселя.


Література:
Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
Нобелівська премія перші 100 років.
Альфред Нобель і Нобелівські премії.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Реферат на тему: Нобелівський лауреат Огюст Марі Франсуа Беєрнар (Beernaert)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок