Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> ЯНГЕЛЬ МИХАЙЛО КУЗЬМИЧ (1911-1971), вчений-механік, конструктор у галузі ракетно-космічної техніки 

ЯНГЕЛЬ МИХАЙЛО КУЗЬМИЧ (1911-1971), вчений-механік, конструктор у галузі ракетно-космічної техніки 

Назва:
ЯНГЕЛЬ МИХАЙЛО КУЗЬМИЧ (1911-1971), вчений-механік, конструктор у галузі ракетно-космічної техніки 
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,45 KB
Завантажень:
88
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
ЯНГЕЛЬ МИХАЙЛО КУЗЬМИЧ (1911-1971), вчений-механік, конструктор у галузі ракетно-космічної техніки 

Народився у селі Зирянова Іркутської губернії. Закінчив Московський авіаційний інститут (1937 р.) та Академію авіаційної промисловості (1950 р.). До 1948 р. Працював у Конструкторському бюро М.М.Полікарпова. 1950—1954 рр. — начальник відділу Науково-дослідного інституту ракетної техніки. З 1954 р. — начальник і головний конструктор СКБ «Південне» (Дніпропетровськ). Під його керівництвом і за участю створено кілька класів і поколінь стратегічних бойових ракет, зокрема одно- і двоступінчасті ракети на висококиплячих компонентах палива з автономною системою керування першого покоління, двоступінчасті ракети з дальністю польоту понад 11 тис. км і складними рішеннями бойових завдань, ампулізована рідинна ракета зі строком перебування в заправленому стані більше п’яти років, а також твердопаливні ракети з високими техніко-тактичними характеристиками. Під час проектування бойових ракет передбачалося використання їх і як носіїв космічних апаратів, що привело до появи штучних супутників Землі, таких як «Космос», «Циклон», «Зеніт». Створив науково-конструкторську школу. 
На початку 1950-х років, після перепрофілювання Дніпропетровського автомобільного заводу, якому доручалось налагодити серійне виробництво ракет, розроблених школою С.П.Корольова: Р-1, Р-2, а пізніше — Р-5, було створено самостійне проектно-конструкторське підприємство — Особливе конструкторське бюро (ОКБ), головним конструктором якого було призначено М.К.Янгеля. На ньому було запропоновано розробку нового виробу — 8К63 — ракети на висококиплячих компонентах палива з автономною системою керування. З цього моменту значними темпами зростав чисельний склад ОКБ, розвивалося експериментальне виробництво і створювалась експериментально-лабораторна база. У Конструкторського бюро С.П.Корольова з’явився серйозний конкурент, який обрав істотно новий напрям — створення рідинних ракет на нових компонентах палива, а також розробку автономних систем керування, які забезпечують політ ракети без впливу ззовні. У 1959 р. ракету з новою системою керування було прийнято на озброєння з можливістю застосування як при наземному, так і шахтному типах старту. На її основі в СРСР було створено новий рід військ — ракетні війська стратегічного призначення. Лише в липні 1989 р. її було знято з озброєння у зв’язку з укладенням договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. Створення першої стратегічної ракети, що втілила в реальність новий напрям у ракетній техніці, дало життя новій проектно-конструкторській організації ОКБ-586 (з 1966 року — КБ «Південне»), а також новій науково-конструкторській школі в ракетобудуванні — школі М.К.Янгеля. У наступні роки, розвиваючи взятий напрям, у школі створюється ряд нових зразків балістичних ракет далекої дії на висококиплячих компонентах палива, конструктивно і технологічно ще більш досконалих, з високими експлуатаційними і енергетичними характеристиками: 8К65, або Р-14 (СС–7) з дальністю 4000 км, вагою головної частини 2200 кг і стартовою вагою 85 т, а також 8К64, або Р-16 (СС-7) з дальністю понад 8000 км, вагою головної частини 2200 кг, стартовою вагою 150 т (перша вітчизняна двоступінчаста ракета на висококиплячих компонентах палива з автономною системою керування). Робота над ракетою Р-16 тривала, і в 1963 р. її було прийнято на озброєння. Створення першого покоління бойових ракет на висококиплячих компонентах палива було завершено. Головним напрямом розробки ракетних комплексів другого поко-ління стало забезпечення їх живучості та можливість нарощувати кількість комплексів на озброєнні. Застосування нової паливної пари (несиметричний диметилгідразин і азотний тетраксид) та ампулізація систем дали змогу утримувати ракету в заправленому стані 5—10 років, тобто весь час експлуатації. Це давало можливість виключити заправні системи зі складу шахтних пускових установок, а самі установки рознести на значну відстань одна від одної.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: ЯНГЕЛЬ МИХАЙЛО КУЗЬМИЧ (1911-1971), вчений-механік, конструктор у галузі ракетно-космічної техніки 

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок