Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Нобелівський лауреат Джордж Річардс Майнот (Minot) за відкриття, пов'язані з застосуванням печінки в лікуванні анемії роки життя: 1885 - 1950 рр.

Нобелівський лауреат Джордж Річардс Майнот (Minot) за відкриття, пов'язані з застосуванням печінки в лікуванні анемії роки життя: 1885 - 1950 рр.

Назва:
Нобелівський лауреат Джордж Річардс Майнот (Minot) за відкриття, пов'язані з застосуванням печінки в лікуванні анемії роки життя: 1885 - 1950 рр.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
1,96 KB
Завантажень:
272
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Джордж Річардс Майнот (Minot)


за відкриття, пов'язані з застосуванням печінки в лікуванні анемії
роки життя: 1885 - 1950 рр.
Дж.Майнот, американський гематолог і патофізіолог, народився 2 грудня 1885 р. у Бостоні, у відомій в Новій Англії родині, предки якої емігрували з Англії в 30-ті роки ХVII ст. Майнот був старшим із трьох синів лікаря Джеймса Джексона Майнота й Елізабет (Уїтні) Майнот. Майнот навчався в привілейованих приватних школах одного з престижних районів Бостона. 1908 р. після навчання в Гарвардському університеті він одержує ступінь бакалавра, а через чотири роки – медичний ступінь. Працюючи в амбулаторних клініках, Майнот зацікавився гематологією – наукою про кров. 1913–1915 рр. Майнот провів у лікарні Джона Гопкінса в Балтіморі (штат Меріленд) на посаді лікаря при лабораторії Вільяма Хоуелла, фізіолога, що вивчав процеси згортання крові. Там Майнотом було виділено новий препарат – гепарин. 1915 р. Майнот був зарахований до штату Гарвардської медичної школи, одночасно він працював асистентом медицини у Массачусетській лікарні загального типу. Цього ж року він одружується із Меріен Лінзі Уелд, з якою вони мали двох дочок і сина. Працюючи в лікарні, Майнот разом з професором Роджером Лі досліджує різні типи анемії, особливо злоякісного недокрів'я. Вони помітили, що під час ремісії в кров у великій кількості надходять ретикулоцити (менш зрілі еритроцити) і дійшли висновку, що це – ознака клінічного одужання. Це було вагоме наукове спостереження. 1917 р. Майнота призначено головним лікарем Меморіальної лікарні Калліса П. Хантінгтона – клінічного центру ракових досліджень у Гарварді. Тут він продовжує вивчати харчування хворих злоякісною анемією. 1921 р. внаслідок розвиненого цукрового діабету погіршився стан здоров'я Майнота, однак використання тільки що винайденого інсуліну і суворе дотримання дієти подовжили його життя на довгі роки. 1923 р. Майнот очолив медичні служби в Меморіальній лікарні Хантінгтона і був зарахований до штату лікарні Пітера Бента Брігема в Бостоні. Майнот включає до складу дієти хворих злоякісною анемією сиру печінку й 1926 р. на конференції Асоціації американських лікарів засвідчує, що в 45 хворих “протягом двох тижнів спостерігалося явне клінічне поліпшення”. 1928 р. Гарвардський університет нагородив Майнота ступенем почесного доктора. Майнота, Мерфі й Уїпла було визнано гідними Нобелівської премії з фізіології і медицини 1934 р. “за відкриття, пов'язані з застосуванням печінки в лікуванні анемії”. На початку 40-х років у Майнота з'явилися ознаки судинних і неврологічних ускладнень від цукрового діабету й 1947 р. стався перший інсульт, внаслідок чого він був частково паралізований. Бостонський період медичного практикування Майнота: 1928–1948 рр. – консультант у міській лікарні; 1928–1950 рр. – у лікарні Пітера Бента Брігема; 1928–1950 рр. – у лікарні Бет-Ізраель. Джордж Р. Майнот помер у Брукліні (штат Массачусетс) 25 лютого 1950 р.


Література:
Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
Нобелівська премія перші 100 років.
Альфред Нобель і Нобелівські премії.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Реферат на тему: Нобелівський лауреат Джордж Річардс Майнот (Minot) за відкриття, пов'язані з застосуванням печінки в лікуванні анемії роки життя: 1885 - 1950 рр.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок