Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Нобелівський лауреат Джеймс Уайт Блек (Black)

Нобелівський лауреат Джеймс Уайт Блек (Black)

Назва:
Нобелівський лауреат Джеймс Уайт Блек (Black)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
1,80 KB
Завантажень:
44
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Джеймс Уайт Блек (Black)


за відкриття важливих принципів лікарської терапії
рік народження: 1924 р.
Шотландський фізіолог та фармаколог Дж.У.Блек народився 14 червня 1924 р. в м. Едингстоун, Велика Британія , в родині гірничого інженера. Д.Блек здобув медичну освіту в університеті в Сейнт-Андрюс, Шотландія (1946). Протягом року працював на кафедрі фізіології університету, де почав експериментальні дослідження впливу різних медикаментів на серцево-судинну систему. У 1947–1950 рр. Д.Блек працює викладачем фізіології в Медичному коледжі в Сінгапурі. Після свого повернення до Великої Британії він 8 років працює на кафедрі фізіології університету в Глазго; відкриває та керує лабораторією з фізіології, яка незабаром перетворюється на дослідницьку лабораторію, обладнану сучасною апаратурою для досліджень серцево-судинної системи. 1958 р. Д.Блек починає працювати фармакологом у фармацевтичному відділі компанії Імперіал Кемікел Індастріс. Разом з біохіміком Вільямом Дунканом, хіміком Бартом Краудером та фармакологом Брайаном відкрив, розробив та впровадив у клiнічну практику групу нових серцево-судинних засобів – бета-адреноблокаторів. Їх дія базується на здатності блокувати клітинні рецептори в серцевих м’язах: адреналін та норадреналін. Унаслідок цього послаблюється стимулюючий гормональний вплив, який додатково навантажує серцеві м'язи. 1964 р. надійшов до продажу перший бета-адреноблокатор – пропранолол (обсидіан). За ним з'явилися інші препарати, які широко використовуються сьогодні: транзікор, віскен, сектрал. Того ж року Д.Блек разом з В.Дунканом починають працювати в американській компанії «Сміт, Клайн енд Френч Лабораторіс». Вони розробляють нові антигістамінні препарати – антагоністи H2-рецепторів –блокаторів, які подібно до бета-адреноблокаторів зв’язуються з клітинними гістаміновими рецепторами та послаблюють активну дію гістаміну на шлункову секрецію. Перший медикамент цієї групи – цимідин (тагомет) був вироблений 1973 р. За 15 років Д.Блек створив дві групи ліків, які діють за новим принципом: сьогодні вони використовуються в лікуванні захворювань з великою соціальною значимістю. 1973 р. Д.Блек стає керівником кафедри фармакології в Кінгс коледжі Лондонського університету, працює над проблемами клітинної фармакології й створює математичну модель лікарського впливу. У 1978-1984 рр. очолює фармакологічні дослідження в лабораторії Уілкема. Після 1984 р. повертається до університету, започатковує школу молодих учених. 1988 р. Д.Блеку, Г.Еліон та Д.Хічінгсу було присуджено Нобелівську премію з фізіології і медицини «за відкриття важливих принципів лікарської терапії».


Література:
Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
Нобелівська премія перші 100 років.
Альфред Нобель і Нобелівські премії.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Реферат на тему: Нобелівський лауреат Джеймс Уайт Блек (Black)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок