Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Нобелівський лауреат Гертруда Бел Еліон (Elion)

Нобелівський лауреат Гертруда Бел Еліон (Elion)

Назва:
Нобелівський лауреат Гертруда Бел Еліон (Elion)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
1,81 KB
Завантажень:
433
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Гертруда Бел Еліон (Elion)


за відкриття важливих принципів лікарської терапії
роки життя: 1918 - 1999 рр.
Американський біохімік та фармаколог Г.Еліон народилася 23 січня 1918 р. у Нью-Йорку в родині литовського емігранта. 1941 р. Г.Еліон закінчує Нью-Йоркський університет і дістає ступінь магістра хімії. 1944 р. починає працювати асистентом Д.Хічінгса в дослідницький лабораторії Уелкема в Текахоу, штат Нью-Йорк. Г.Еліон займається в лабораторії вивченням метаболізму пуринів. Разом з Д.Хічінгсом Г.Еліон досліджує нуклеїнові кислоти, які складають генетичний матеріал клітинного ядра. На початку 50-х років вони встановлюють, що деякі хімічні речовини вибірково пригнічують синтез нуклеїнових кислот в бактеріальних та ракових клітинах, не впливаючи на синтез в нормальних клітинах організму. Г.Еліон і Д.Хічінгс установлюють, що виявляється можливим, приймаючи відповідні медикаменти, вбудовувати «фальшиві» пуринові похідні в нуклеїнові кислоти бактеріальних та ракових клітин. У результаті цього порушується їх метаболізм і припиняється розмноження та зростання клітин. На основі цього відкриття Г.Еліон і Д.Хічінгс розробляють та впроваджують у клінічну практику нову групу лікарських засобів, так званих антиметаболітів, які є хімічними аналогами пуринітів в бактеріальних та нуклеїнових кислотах. 1951 р. вироблений перший препарат цієї групи – G-меркаптопурин (пуринетол), який з успіхом використовується при лікуванні деяких форм лейкемії. 1957 р. Г.Еліон та Д.Хічінгс синтезують похідне G-меркаптопурину, яке назвали азатіоприном (його торгова назва – імуран). Цей препарат є дуже цінним засобом при трансплантації тканин й органів. 1950 р. Д.Хічінгс та Г.Еліон створюють протималярійний препарат піриметамін, а 1956 р. – антибактеріальний засіб триметоприн, який використовується в лікуванні тяжких бактеріальних інфекцій, включаючи й ті, які розвиваються у хворих на СНІД. 1963 р. обидва вчені створюють засіб проти подагри – алопуринол, дія якого має новий принцип, а також препарат ацикловір – перший ефективний противірусний засіб, особливо при герпесних інфекціях. Відкриття Г.Еліон та Д.Хічінгса базуються на глибокому пізнанні фізіологічних та біохімічних процесів в організмі й сприяють розробці нових терапевтичних стратегій. 1988 р. Г.Еліон поділила з Д.Хічінгсом та Д.Блеком Нобелівську премію з фізіології і медицини «за відкриття важливих принципів лікарської терапії». Г.Еліон є членом Ради директорів Американської асоціації дослідження раку (1983–1984 рр. – президент Ради). Вона також є членом Національної консультативної Ради з проблем раку, комітету з досліджень тропічних захворювань Всесвітньої організації охорони здоров'я, Нью-Йоркської Академії наук. Померла в 1999 році.


Література:
Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
Нобелівська премія перші 100 років.
Альфред Нобель і Нобелівські премії.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Реферат на тему: Нобелівський лауреат Гертруда Бел Еліон (Elion)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок