Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Загул Дмитро

Загул Дмитро

Назва:
Загул Дмитро
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,47 KB
Завантажень:
58
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Дмитро Загул (1890-1944)
Дмитро Юрійович Загул народився 28 серпня 1890 року в буковинському селі Мілієві. Родина майбутнього поета жила дуже бідно. Дмитро Загул так пізніше писатиме про це в "Автобіографії": "Заробіток у "пана-дідича" не міг вистачити, а своєї землі - клаптик суглинку та супіску. Доводилось жати на панському лану за п'ятнадцять сніп або працювати за 40 копійок з досвіта до ночі. Важке було наше життя". Батька постійно гнітили нестатки й борги, турбота про те, як прогодувати сім'ю. Він був неписьменний, але умів цікаво розповідати різні життєві історії та грати на флоярі. Довгими зимовими вечорами це збирало у їхній хаті багатьох людей, що вели жваві розмови про героїчне минуле України, про опришків Довбуша, Петрія та Мухи, про важке тодішнє життя. Хлопчик з жадібністю вбирав цю інформацію. Мати Сафта і сестра Марія знали багато народних пісень і часто співали їх. Наслідуючи коломийки, Загул почав складати перші власні пісні.
Сестра Марія навчила його читати ще до школи. Учився хлопчик старанно, рано зацікавився художньою літературою. Спершу - пригодницько-фантастичними романами, пізніше - творами Миколи Гоголя, Тараса Шевченка, Юрія Федьковича, Пантелеймона Куліша, Івана Франка.
1902 року помер батько Дмитра, і жити стало ще важче. На здібності Дмитрика звернув увагу директор школи і послав його на навчання до Чернівецької класичної гімназії, яку той закінчив 1912 року. Під час навчання в таємному гуртку він знайомиться з творами К. Маркса, Л. Феєрбаха, Г. Плеханова, М. Драгоманова, М. Бакуніна, М. Штірнера, Ф. Ніцше та ін. Цікавиться соціологією. Очолює творчий гурток, у роботі якого брали участь відомі потім літератори - В. Кобилянський, П. Галензовський, І. Киявчук, М. Лютик та ін. До їхньої поетичної творчості, крім вчителів-словесників, виявили увагу О. Маковей, Ольга Кобилянська, С. Яричевський, а також популярні тоді "молодомузівці".
Навчаючись у гімназії, Дмитро переклав на українську мову другу пісню "Енеїди" Вергілія, кілька Горацієвих сатир та "Пісні про дзвін" Ф. Шіллера. З власних поезій 1909 року в газеті "Буковина" надрукував вірші "Високо вгору здійму свої руки" та "Що мені із того, мила". 1912 року в газеті "Нова Буковина" опубліковані цикли його поезій "Весняні мрії", "Думки", "В темряві" та "Хвилі кохання". Під час навчання Дмитро заробляв на хліб репетиторством, а з 1912 року працював у чернівецьких газетах "Нова Буковина" та "Народний голос", де й друкував свої вірші. У ранніх творах Загула помітний вплив модерністів.
1913 року в Чернівцях вийшла перша книжечка молодого поета "Мережка". Загул вступив на історико-філологічний факультет Чернівецького університету, але подальший життєвий шлях поета зламала імперіалістична війна. 1915 року, коли російські війська відступали з Буковини, його було взято заручником і відправлено до Нижнього Новгорода, де він і одружився. Згодом переїхав до Одеси , а звідти - до Києва. Працював бухгалтером, санітаром, учителем, редактором. У той же час писав нові вірші, займався перекладами, виступав з публіцистичними статтями.
1918 р. Дмитро Загул видає збірку віршів "З зелених гір", завдяки якій здобув певне літературне ім'я. Хоча, як писав пізніше О.Білецький, "і ритм вірша, і образна символіка майже не підноситься... вище за середній рівень українського модернізму". Ця збірка цікава й показова як вияв раннього символізму поета, коли він почав "вростати" в метафізичну схему символістської теорії. Григорій Савченко назвав такий символізм "поміркованим, прим'якшеним, і до певної міри філософічним".
1918 року Д.Загул прилучився до об'єднання письменників-символістів "Музагет", що стояло на позиціях чистого мистецтва. Драматичні події 1919-го відбилися у мотивах лірики, що ввійшла до збірки "На грані" (1919), яку О. Білецький назвав однією з найстрашніших книжок українського модернізму, книжкою крайнього соліпсизму й безнадійної містики. Після закінчення громадянської війни в Україні Дмитро Юрійович активно включається у громадське життя, в культурно-освітню роботу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Загул Дмитро

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок