Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Яр Славутич

Яр Славутич

Назва:
Яр Славутич
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,71 KB
Завантажень:
212
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Яр Славутич 
[…] Народився Григорій Михайлович Жученко (справжнє прізвище та ім'я Яра Славутича) 11 січня 1918 року в давньому [заснованому ще в XVII столітті] козацькому зимівнику, згодом — родовому хуторі Жученки, що поблизу села Благодатного (північна Херсонщина). Переживши кількастолітні життєві завірюхи й напасті, той козацький давній осередок не встояв перед новітньою ордою посланих "залізною волею" комуністичної Москви місцевих "активістів"-комнезамівців, які не лише все розтягли-розікрали, будівлі спалили і навіть колодязь засипали, щоб не відроджувалося тут господарсько-хліборобське життя. Мало того, "у вересні 1932p. 14-річного молодика заарештовують разом із батьком, який "не виконав плану до двору" (була тоді колективізаторами придумана така "геніальна" зачіпка: господареві-хліборобові спускався зі стелі взятий, спеціально завищений план поставок, — бувало, й не один, — за невиконання якого — арешт і висилка. — К.В.); батька везуть на заслання, а хлопець вискакує з потяга (на ходу) крізь отвір, прорізаний у стелі дірявого товарного вагона й таким чином урятовується", — це з початкових, так би мовити, віх свого коротко викладеного життєпису, накресленого самим Яром Славутичем у десятій збірці своїх поезій "Шаблі тополь" (К., ).
Далі там говориться, що навесні 1938 року, коли в Україні лютує голодомор, організований московським Кремлем, помирають його піврічна сестричка, бабуся та улюблений дід, а сам він порятувався лишень тому, що пас худобу в радгоспі й міг потайки підживитися молоком. "Тоді ж він складає присягу, продиктовану рідним дідом, — вижити й розказати всьому світові, як Москва нищить Україну..." Відзначає автор і 1938 рік, коли, будучи молодим поетом-студентом Запорізького педінституту, він опиняється у в'язниці за читання віршів О. Олеся та повістей В. Винниченка.
"1941 року, під німецькою займанщиною, молодий вояк разом з іншими військовиками (такими ж радянськими, що потрапили в оточення. — К.В.) організовує в лісах північної України Чернигівську Січ, яка ставить за мету оберігати місцеве населення від німецьких грабунків, рятувати молодь, наловлену німцями та поліцаями для рабської праці у фатерлянді, а також готуватися стати армією Самостійної Української Держави — СУД; тоді ж, 1943 року, він, сотник Чернигівської Січі, втрачає дружину з одноденною донькою, яких спалюють гітлерівці, винищуючи українські села". Цю воєнну віху з його автожиттєпису я процитував повністю, щоб остаточно відкинути різні наклепи й інсинуації, котрими прислужники компартійної системи будь-що старалися оббрехати ім'я українського патріота, звинувачуючи його то в "невчиненій зраді", то в придуманому ними ж "прислужництві гітлерівцям". Хоча корінна причина цього була в іншому — в безкомпромісному викритті Славутичем страшних злочинств, чинених імперською Москвою проти України.
До речі, в інтерв'ю, даному вже до свого 70-річчя, він уточнює, що до війни "був Григорій Жученко. Під цим іменем надрукував півдесятка віршів у літературних журналах чи альманахах... 1943 року я вперше виступив у пресі під іменем Яр Славутич. Це сталося в часописі "Нова Україна", де надруковано кілька віршів із циклу "Запорожці". З того часу я друкувався лише під цим іменем, що незабаром стало моїм легальним прізвищем". (Яр Славутич. «У вирі багатокультурности». Едмонтон, 1988, с. 138).
Взагалі ж для тих, котрі вирвались із "залізних обіймів" сталінської тоталітарної системи і продовжували виступати проти неї, обрання псевдоніму — нового прізвища — стало явищем поширеним. І робилося це, щоб хоч якось зберегти своїх родичів, які залишались в Україні, від репресій. (Хоча й не завжди це вдавалося: система була пильна, каральний апарат мала вишколений і розгалужений).
Опинившись у вільному світі, Яр Славутич, попри всі негаразди-необлаштованості — надто першої пори, — починає з наростаючою інтенсивністю вести боротьбу проти колоніального уярмлення України московською необільшовицькою імперією, раз і назавжди обравши за основу зброю в тій боротьбі слово правди, яке незмінно прагне донести до людей — до якомога ширшого загалу, користуючись чи то як поет засобами образного слова; чи то як науковець "мовою" фактів, логічно-невідпорних переконань; чи то як публіцист свідомий і вірний син свого народу, розповідаючи світові про тяжкі кривди, історичну наругу, постійно чинимі над українським народом його "братнім" північно-східним сусідою.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Яр Славутич

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок