Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> ВОВК ФЕДІР КІНДРАТОВИЧ (1847-1918), етнограф, антрополог і археолог 

ВОВК ФЕДІР КІНДРАТОВИЧ (1847-1918), етнограф, антрополог і археолог 

Назва:
ВОВК ФЕДІР КІНДРАТОВИЧ (1847-1918), етнограф, антрополог і археолог 
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,69 KB
Завантажень:
297
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
ВОВК ФЕДІР КІНДРАТОВИЧ
(1847-1918), етнограф, антрополог і археолог 

Народився Федір Кіндратович Вовк 1847 року в селі Крячківцях Пирятинського повіту Полтавської губернії. Походив із старовинного козацького роду. Закінчив Ніжинську гімназію, вступив до Новоросійського (Одеського) університету, невдовзі перейшов у Київський університет ім. св. Володимира на природничий відділ. Вивчає хімію, ботаніку, зоологію, пізніше порівняльну анатомію, анатомічну антропологію. По закінченні університету стає членом Київської Громади, разом з М.Драгомановим, В.Антоновичем, Тадеєм Рильським, П.Чубинським, П.Житецьким бере участь в організації недільних шкіл, виданні літератури українською мовою, збиранні етнографічних матеріалів. У 1874—1876 роках працює помічником ревізора губернського секретаря і одночасно у Південно-західному відділі Росій-ського географічного товариства як його засновник і дійсний член. У 1874 році бере участь в організації та діяльності III Археологічного з’їзду. У 1875—1876 роках разом з В.Антоновичем працює в археологічній експедиції у Київській та Волинській губерніях. Активна діяльність громадівців викликала переслідування з боку царського уряду, багатьох громадівців було репресовано, заслано в різні кінці імперії. 1879 року Ф.Вовк змушений емігрувати за кордон, спершу в Болгарію, де досліджує етнографію автохтонного українського населення, а з 1887 року — у Париж, столицю тогочасної антропологічної школи. Студіює праці визначних вчених Манувріє, Топіара, Ерве, Амі, Летурно, які грунтуються на синтезі антропології, порівняльної етнографії та археології, працює у «Школі вищих досліджень», «Антропологічній школі», «Музеї історії природи» під керівництвом видатних природознавців Брока, Тейлора, Галлі. 1900 року за докторську дисертацію «Скелетні видозміни ступнів у приматів і в людських расах» одержав премію Російської Академії наук. У 1904—1906 роках на запрошення Наукового товариства ім. Т.Шевченка працює в експедиціях у Галичині, Буковині й Угорщині, друкується у французьких виданнях, знайомлячи Західну Європу з Україною. В січні 1906 року царський уряд дозволив вченому перебратися у Петербург, де він стає доцентом Петербурзького університету, читає курс анатомічної антропології, доісторичної археології та порівняльної етнографії, водночас створює український відділ експозиції Етнографічного розділу Російського музею у Петербурзі. 1908 року вчений стає членом Українського наукового товариства у Києві, здійснює сенсаційне відкриття пізньопалеолітичної стоянки біля села Мізин на Чернігівщині. З 1909 по 1911 рік здійснює ряд експедицій по Україні. Дослідження вченого опубліковані більш ніж у 200 наукових працях, серед яких найвідоміша «Український народ у його минулому і сучасному» (1916), у якій вчений на основі своїх досліджень дійшов висновку, що українці становлять окремий антропологічний тип, відмінний від сусідніх слов’янських народів. 1917 року після падіння Російської імперії Київський університет обрав Ф.Вовка професором географії та антропології й запросив до Києва. Повертаючись на батьківщину, у 1918 р. він раптово помер у білоруському місті Жлобино. 
Федір Кіндратович Вовк належав до плеяди найяскравіших особистостей України кінця XIX — початку XX століття, в якій світилися імена Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя, Миколи Костомарова, Михайла Драгоманова, Володимира Антоновича, Павла Чубинського, Івана Франка, Михайла Грушевського... Розбуджені до подвижницького наукового та літературного життя генієм Тараса Шевченка, вони кожен у своїй царині вписали яскраві сторінки в історію національної культури. Федір Вовк своїми дослідженнями розвінчував псевдонаукові теорії імперських істориків М.Погодіна, А.Соболевського, котрі лукаво доводили, що Україна — це усього лише «юг России», її окраїна, й заперечували саме існування українського народу, його мови, культури. У своїх численних працях з археології, антропології та етнографії вчений у ті часи переконливо довів, що українці — окремий, відмінний від інших слов’янських народів, антропологічний тип, що має цілком оригінальні етнографічні особливості.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: ВОВК ФЕДІР КІНДРАТОВИЧ (1847-1918), етнограф, антрополог і археолог 

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок