Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Нобелівський лауреат Едуард Кендалл (Kendall)

Нобелівський лауреат Едуард Кендалл (Kendall)

Назва:
Нобелівський лауреат Едуард Кендалл (Kendall)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
1,90 KB
Завантажень:
152
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Едуард Кендалл (Kendall)


за відкриття, що стосуються гормонів кори надниркових залоз, їхньої структури і біологічних ефектів
роки життя: 1886 - 1972 рр.
Американський біохімік Е.Кендалл народився у Південному Норуолці (штат Коннектікут) 8 березня 1886 р. в родині лікаря. Хлопчик навчався у місцевих школах, а згодом перейшов до середьої школи Стамфорда. Тут він зацікавився хімією, а також електрикою, технікою і математикою. 1904 р. Кендалл вступив до Колумбійського університету, де вивчав хімію і вів наукову роботу під керівництвом Шермана. 1908 р. він одержав ступінь бакалавра і протягом літа був асистентом в лабораторії кафедри біохімії Колумбійського університету, а потім склав іспити в аспірантуру. Як науковець Кендалл досліджував амілазу – фермент, що синтезується і виділяється підшлунковою залозою і розщеплює крохмаль у тонкій кишці до моносахаридів. Визначивши, що кількість моносахаридів, утворена з даного обсягу крохмалю під впливом амілази залежить від концентрації солей у кишечнику, він опублікував свої результати в «Журналі Американського хімічного товариства». 1910 р. Е.Кендалл одержав докторський ступінь у Колумбійському університеті, цього ж року ставши хіміком-дослідникои у детройтській фармацевтичній фірмі «Парк Девіс енд компані». Тут йому було доручено виділити гормон щитовидної залози з її екстрактів. Довідавшись про те, що одночасно з ним над цією проблемою працює ще один хімік, Кендалл звільнився і прийняв пропозицію створити хімічну лабораторію в лікарні Св.Луки в Нью-Йорку. Тут він продовжував свої роботи з виділення гормонів з екстрактів щитовидної залози. 1913 р. Кендалл збільшив у 100 разів концентрації гормонів в екстрактах щитовидної залози і запровадив їх практичне використання як терапевтично ефективного способу лікування хворих з гіпофункцією щитовидної залози і кретинізмом. Однак у цій лікарні роботи не відразу були належно оцінені, й 1914 р. він перейшов на роботу до дослідницької лабораторії клініки Мейо в Рочестері (штат Міннесота). Тут він продовжував вивчення щитовидної залози, намагаючись виділити й очистити її біологічно активні гормони. Це завдання він розв'язав випадково: приготувавши спиртовий екстракт щитовидної залози, він залишив його в лабораторії на кілька годин, а коли спирт випарувався, як виявилося, кристалізувався чистий гормон щитовидної залози. 1921 р. Кендалл став професором біохімії в клініці Мейо і зайнявся виділенням та індентифікацією гормонів надниркових залоз. 1950 р. Кендаллу разом з Ф.Хенчем і Т.Рейхштейном було присуджено Нобелівську премію з фізіології і медицини за «відкриття, що стосуються гормонів кори надниркових залоз, їхньої структури і біологічних ефектів». 4 травня 1972 р. під час наради у нього стався серцевий напад, і через деякий час він помер від інфаркту міокарда.


Література:
Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
Нобелівська премія перші 100 років.
Альфред Нобель і Нобелівські премії.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Реферат на тему: Нобелівський лауреат Едуард Кендалл (Kendall)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок