Головна Головна -> Реферати українською -> Біографії, автобіографії, особистості -> Нобелівський лауреат Теодор Кохер (Kocher) за роботи в сфері фізіології, патології і хірургії щитовидної залози роки життя: 1841 - 1917 рр.

Нобелівський лауреат Теодор Кохер (Kocher) за роботи в сфері фізіології, патології і хірургії щитовидної залози роки життя: 1841 - 1917 рр.

Назва:
Нобелівський лауреат Теодор Кохер (Kocher) за роботи в сфері фізіології, патології і хірургії щитовидної залози роки життя: 1841 - 1917 рр.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
1,77 KB
Завантажень:
342
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Теодор Кохер (Kocher)


за роботи в сфері фізіології, патології і хірургії щитовидної залози
роки життя: 1841 - 1917 рр.
Швейцарський хірург Т.Кохер народився 25 серпня 1841 р. в Берні в родині, що належала до забезпеченого середнього класу. Закінчивши початкову і середню школу в Берні, Кохер вступив до медичної школи Бернського університету й 1865 р. її закінчив із відзнакою. Протягом наступних п'яти років він навчався хірургії у Відні, Парижі, Берліні та Лондоні. Проходячи хірургічну інтернатуру під керівництвом Лістера, Кохер став прихильником антисептичних методів у хірургії. У Відні він учився хірургії під керівництвом Т.Більрота (розробника методики операцій на шлунково-кишковому тракті, що дотепер застосовується під час хірургічного втручання). Кохер винайшов ряд хірургічних інструментів (зокрема – хірургічний затискач, що успішно і зараз застосовується в судинній хірургії як «затискач Кохера»). 1870 р. Кохер повернувся до Берна, де одержав посаду професора хірургії і директора хірургічної клініки Бернського університету. Тут він став застосовувати антисептичні методи Лістера і бездоганну операційну техніку Більрота. Крім того, він проводив біохімічні, бактеріологічні і клініко-патологічні анатомічні дослідження. Кохер розробив технологію лікування операційних ран з використанням методів антисептики і став авторитетним фахівцем з лікування кульових уражень. На Міжнародному конгресі лікарів у Римі Кохер оприлюднив досвід своїх клінічних і експериментальних робіт, а згодом опублікував дві книги – «Про вогнепальні поранення», (1880) і «Теорія вогнепальних поранень кулями малого калібру» (1895). Його книга «Досвід хірургічних операцій» витримала шість видань, була перекладена багатьма мовами. Проте, основна заслуга Кохера полягає у вивченні функцій щитовидної залози і розробці методів хірургічного лікування її розладів, включаючи різноманітні види зоба. За свою багаторічну хірургічну практику Кохер зробив понад 5 тис. операцій щодо видалення щитовидної залози і став головним європейським фахівцем у цій галузі хірургії. 1902 р. він був обраний президентом Німецького хірургічного товариства, через три роки - президентом Міжнародного хірургічного конгресу в Брюсселі. 1909 р. Кохеру було присуджено Нобелівську премію з фізіології і медицини «за роботи в сфері фізіології, патології і хірургії щитовидної залози». Кохер був одружений з Марією Уїтчі; у них було троє дітей, один із них став хірургом і допомагав батькові в роботі. Кохер був почесним членом Лондонського королівського хірургічного товариства і багатьох медичних товариств світу. Кохер помер 1917 р. у Берні.


Література:
Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
Нобелівська премія перші 100 років.
Альфред Нобель і Нобелівські премії.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Реферат на тему: Нобелівський лауреат Теодор Кохер (Kocher) за роботи в сфері фізіології, патології і хірургії щитовидної залози роки життя: 1841 - 1917 рр.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок