Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> реферат: Агровиробниче групування ґрунтів

Агровиробниче групування ґрунтів / сторінка 2

Назва:
Агровиробниче групування ґрунтів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,13 KB
Завантажень:
313
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Згідно з концепцією КМОТ всі землі господарства поділяють на такі еколого-технологічні групи (за крутістю схилів, еродованістю ґрунтів, наявністю улоговин та характером угідь, сівозмін, агротехніки тощо):
0-3° — землі вододілів та слабкоположистих схилів, де впроваджують зернопросапні сівозміни з максимальним насиченням просапними культурами;
3-7° — де практикуються ґрунтозахисні зерно-трав'яні та трав'яно-зернові сівозміни з виключенням просапних;
>7° — середньо- і сильноеродованими ґрунтами, які підлягають суцільному залуженню багаторічними травами.
Сильноеродовані розчленовані ярами та промоїнами схили крутістю понад 12° підлягають суцільному залісненню.
До однієї агрогрупи об'єднують лише ті види ґрунтів, які близькі за умовами залягання і ступенем впливу на них ґрунтотворного процесу. Наприклад, слабо-, середньо- і сильнопідзолисті види не можуть увійти до однієї агровиробничої групи, хоча вони близькі за генезисом і відносяться до одного ґрунтового типу. Ступінь їх опідзолення настільки різний, що кожний із видів потребує різних агротехнічних і меліоративних заходів. У даному випадку можна об'єднувати лише слабо- і середньопідзолистий або середньо- і сильнопідзолистий види. Об'єднувати слабо- і сильнопідзолисті ґрунти не можна.
Опідзолені ґрунти Лісостепу (чорноземи опідзолені, темно-сірі, сірі, ясно-сірі лісові) можна об'єднати лише у дві агровиробничі групи: чорноземи опідзолені і темно-сірі, сірі та ясно-сірі лісові ґрунти. Ґрунти першої агрогрупи менш опідзолені, ніж ґрунти другої, в меншій мірі кислі, містять більше гумусу, кальцію, більшою мірою оструктурені, в меншій мірі потребують вапнування і в цілому більш родючі. При використанні ґрунтів другої групи виникає потреба в підвищенні доз добрив, поповненні запасів органічної речовини, вапнуванні тощо.
Не можна об'єднувати в одну агрогрупу солончакові і солонцюваті ґрунти. Низька родючість солончакових ґрунтів обумовлена високою концентрацією в них і токсичністю легкорозчинних солей, а солонцюваті мають несприятливі фізичні та фізико-механічні властивості, хоча солей в них може і не бути. Корінне поліпшення перших можливе лише за умови вилучення з них надлишку солей, а солонцюваті ґрунти більшою мірою потребують поліпшення агрофізичних властивостей. Дані ґрунти досить різноманітні навіть у межах одного типу. Солончакові ґрунти можуть бути слабо-, середньо- і сильнозасолені різними солями, що значною мірою впливає на сільськогосподарські культури і агрозаходи при їх вирощуванні. Так, слабосолончакуваті ґрунти використовують під усі культури без меліоративного поліпшення, а сильносолончакові містять велику кількість водорозчинних солей, які вилучають промивками у поєднанні зі штучним дренажем, і вирощують на них лише окремі (солестійкі) культури.
Велике значення має і тип (хімізм) засолення. Не можна об'єднувати в одну агровиробничу групу ґрунти, засолені содою, хлоридами та сульфатами.
Солонцеві ґрунти також досить різноманітні за ступенем і характером солонцюватості, що сильно впливає на їхні агрономічні властивості. Солонцюваті чорноземи, лучні та інші ґрунти можуть бути слабо-, середньо- і сильносолонцюватими або солонцями. Агрономічні властивості цих ґрунтів погіршуються з підвищенням солонцюватості.
Слабосолонцюваті ґрунти (чорноземи, лучно-чорноземні і лучні) відносно родючі, проте суттєво відрізняються від своїх несолонцюватих аналогів, маючи негативні технологічні властивості у зв'язку з поганою структурністю та наявністю лужної реакції. У середньосолонцюватих видів негативні властивості проявляються сильніше, а у сильносолонцюватих ґрунтів і солонців взагалі дуже сильно. Сильносолонцюваті ґрунти і особливо солонці безструктурні, володіють негативними технологічними властивостями і легко запливають, утворюють ґрунтову кірку, в'язкі та пластичні у вологому і тверді та щільні у сухому стані. Кіркові солонці майже безплідні. Для їх поліпшення потрібна докорінна перебудова, тоді як слабо- і середньосолонцюваті ґрунти можуть бути поліпшені гіпсуванням, відповідною агротехнікою, внесенням органічних добрив та фітомеліорацією.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему: Агровиробниче групування ґрунтів

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок