Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Джгутикові

Джгутикові

Назва:
Джгутикові
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,59 KB
Завантажень:
108
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат
з зоології
Джгутикові. Основні представники. Особливості будови і функції органів.
Споровики. Гемоспоридія. Риси організації споровиків. Життєвий шлях молярійного плазмодія.
Інфузорії. Інфузорія-туфелька. Особливості будови та функції організму.
Губки. Загальна характеристика, будова і життєві особливості типу.


Клас джгутикових об'єднує найпростіших, що мають один або кілька джгутиків. Джгутикові — дуже своєрідна група організ-мів. Одні з них — типові рослинні форми, що мають хлорофіл і живляться тільки автотрофно шляхом фотосинтезу; інші — хлоро-філу не мають і живляться тільки гетеротрофне, що поряд з деякими іншими особливостями свідчить про приналежність їх до світу тва-рин. Нарешті, деякі джгутикові — міксотрофи; вони є ніби зв'я-зуючими ланками між рослинами і тваринами.
Евглена має веретеноподібну форму тіла. На пе-редньому кінці має один джгутик. Тіло вкрите пелікулою. Ядро одне. В цитоплазмі багато дрібних хроматофорів, що мають хлоро-філ. Біля переднього кінця розміщена скоротлива вакуоля з резер-вуаром, що відкривається назовні біля основи джгутика. Поряд із скоротливою вакуолею розміщене червоне світлочутливе вічко — стигма.
На світлі евглена синтезує органічні речовини з неорганічних, подібно до зелених рослин, а в темноті вона втрачає хлорофіл і жи-виться звичайно осмотично розчиненими у воді готовими органіч-ними речовинами.
Комірцеві джгутикові – поодинокі або колоніальні форми, що мають особливий протоплазматичний комірець, який оточує джгутик і відіграє роль в уловлюванні поживних часток.
Споровики — виключно паразитичні форми. Більшість спорови-ків паразитує всередині клітин різних тканин безхребетних і хре-бетних тварин, а також людини. Характеризуються складним цик-лом розвитку, чергуванням статевого і безстатевого розмножень і утворенням у більшості спор, подібних до цист інших найпрості-ших. Спори мають густу оболонку і містять один або кілька дрібних зародків, так званих спорозоїтів. З організму живителя спори виводяться в зовнішнє середовище і можуть проковтуватися іншим живителем, який таким шляхом заражається. У деяких спорови-ків — малярійних плазмодіїв — усі стадії розвитку проходять в організмі їх живителів—людини, птахів, комарів. В цих споро-виків спорозоїти розвиваються в тілі комара і передаються птахам або людині з слиною комара при укусі. У зовнішнє середовище, отже, спорозоїти малярійних плазмодіїв не попадають, і спори тому не утворюються.)
У ряду споровиків на деяких стадіях розвитку є джгутики, що свідчить про споріднення споровиків з джгутиковими.
Гемоспоридії (Нaemosporidia). Винятково шкідливу роль ві-діграють споровики ряду кров'яних споровиків — гемоспоридій, до якого належать малярійні плазмодії — збудники малярії — тяж-кого трансмісивного захворювання людини. Найбільш поширені три види малярійних плазмодіїв. Кожний вид спричинює захворю-вання певною формою малярії:
Plasmodium vivax — збудник триденної малярії,
Plasmodium malariae — збудник чотириденної малярії,
Plasmodium falciparum — збудник тропічної малярії.
Ці види плазмодіїв трохи відрізняються один від одного своєю морфологією і тривалістю періодів безстатевого розмноження.
Життєвий цикл малярійних плазмодіїв зв'язаний із зміною живителів. Одна частина цього циклу проходить в організмі люди-ни, де відбувається безстатеве розмноження плазмодіїв; друга його частина проходить в організмі специфічного переносника ма-лярії — самки малярійного комара Anopheles, де здійснюється ста-теве розмноження плазмодія. Отже, для малярійних плазмодіїв людина — проміжний живитель, а самка комара Anopheles — оста-точний. Заражаючись плазмодіями при ссанні крові хворого на ма-лярію, комар потім заражає іншу людину, вводячи їй плазмодіїв з своєю слиною при укусі.
Збудник малярії вводиться комаром у кров людини в стадії спорозоїта. Веретеновидні рухливі спорозоїти проникають у кліти-ни стінок кровоносних судин і в тканину печінки, селезінки та інших органів, набувають тут амебоподібної форми, збільшуються в роз-мірах і починають розмножуватися множинним поділом (шизо-гонія, або меруляція).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Джгутикові

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок