Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Особливості взаємного впливу компонентів агрофітоценозу шляхом кореневих виділень 

Особливості взаємного впливу компонентів агрофітоценозу шляхом кореневих виділень 

Назва:
Особливості взаємного впливу компонентів агрофітоценозу шляхом кореневих виділень 
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,74 KB
Завантажень:
377
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Особливості взаємного впливу компонентів агрофітоценозу шляхом кореневих виділень 


В практиці сільськогосподарського виробництва, для отримання збалансованих по поживності зелених кормів, практикується вирощування багатокомпонентних сумішок. Умови росту рослин в агрофітоценозах істотно відрізняються від умов їх росту і розвитку в чистих посівах через алелопатичну
їх взаємодію, яка здійснюється через екзометаболіти, що їх виділяють в оточуюче середовище компоненти [1; 2].
Рядом дослідників [6; 7] встановлено, що в процесі життєдіяльності в оточуюче середовище через кореневу систему рослини виділяється 23-30 % загального вмісту речовин. Завдяки наявності в ексудатах фізіологічно-активних речовин стимулюючої або інгібіруючої дії, рослини вступають у фітоценотичні взаємовідносини, які в значній мірі визначають їх продуктивність. Питання взаємного впливу компонентів агроценозу через кореневі виділення вивчали Н.М. Дзюбенко, Т.М. Філіпович [4], Н.М. Дзюбенко [5], А М. Гродзінський [2] та інші.
Проведені в УДАУ дослідження були направлені на визначення кількості
водорозчинних фізіологічно-активних речовин кореневих виділень кукурудзи і бобових культур в УОК (за методикою А.М. Гродзінського) та їх вплив на висоту, величину наземної маси, площу фотосинтезуючої поверхні, чисту продуктивність фотосинтезу, суму розчинних цукрів та вміст хлорофілу в рослинах кукурудзи, що поливалась витяжкою кореневих виділень бобових рослин. Лабораторні дослідження дозволили встановити, що в місячному віці кількість водорозчинних фізіологічно-активних речовин в кореневих виділеннях кукурудзи становила - 75,2; гороху - 58,0; бобів - 59,6; нуту -58,6; чини -34,7; буркуну -19,6; вики -15,8; сої-13,8; люпину -13,4 УОК в мг/л.


Таким чином, бобові рослини виділяють менше колінів ніж кукурудза: горох, нут і боби - на 21,5 -22,8 %, чина - на 53,8 %, буркун - в 3,8 рази, вика -в 4,7 рази, а соя і люпин - в 5,6 рази.
Ексудати - досить складна суміш фізіологічно активних речовин, що взаємодіють між собою, тому заздалегідь передбачити їх дію в біоценозі неможливо. Для встановлення дії фізіологічно-активних речовин ексудатів бобових рослин на кукурудзу було поставлено вегетаційний дослід, в якому на протязі місяця рослини кукурудзи поливались витяжкою з кореневих виділень бобових. Результати досліджень свідчать, що ексудати нуту,сої і буркуну не інгібірують ріст і розвиток кукурудзи. Середня вага рослини, як на контролі
(полив ексудатами кукурудзи), так і при поливі ексудатами нуту, сої і буркуну склала 79-80 г. Необхідно вказати на відсутність прямої залежності між кількістю УОК та їх дією. Так, за результатами досліджень, кореневі виділення сої містять 13,8 мг/л, буркуну - 19,6 мг/л, а нуту - 59,6 мг/л УОК, але всі вони не справляли інгібіруючої дії на рослини кукурудзи. Фізіологічно-активні речовини ексудатів гороху, вики, чини, бобів і люпину значно інгібірували ріст та розвиток кукурудзи, зменшуючи вагу середньої рослини в 1,5 - 2,3, приріст висоти - в 1,3 - 1,6, а асимілюючої поверхні - в 1,6 - 2,5 рази. Максимальну інгібіруючу дію спричиняють ексудати гороху та люпину, незважаючи на те, що вміст УОК в ексудатах люпину в 4,3 рази менший, ніж у гороху.
На значне пригнічення росту рослин кукурудзи під дією фізіологічно-
активних речовин ексудатів гороху вказував А.М. Гродзинський[2], а на зменшення вмісту цукрів, хлорофілу та зниження активності ферментів у кукурудзи під дією фізіологічно-активних речовин ексудатів бобових вказували в своїх дослідженнях Є.І. Гуляєв та Г.А. Ронсаль [3].
Вміст хлорофілу в асимілюючих органах компонентів агроценозу значно впливає на інтенсивність фотосинтезу, нагромадження сухих речовин, а в кінцевому результаті на їх продуктивність. Визначення вмісту хлорофілу в листках кукурудзи показало, що в сумісних з бобовими рослинами посівах його вміст зменшується на 5,2 -20,0 % в залежності від бобового компонента.


Мінімальна кількість хлорофілу в листках кукурудзи відмічена в сумісних посівах з горохом, бобами, викою і чиною - 1,68 -1,77% до абсолютно сухої речовини, дещо вищий його вміст в сумісних посівах з люпином та нутом -1,82- 1,83 % і найвищий в сумісних посівах з буркуном і соєю 1,93 - 1,98 %, проти 2,09 % в чистому посіві.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Особливості взаємного впливу компонентів агрофітоценозу шляхом кореневих виділень 

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок