Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Ранні ярі зернові культури (овес, ячмінь). Значення, походження, поширення. Ботанічна характеристика і біологія культури. Технологія вирощування.

Ранні ярі зернові культури (овес, ячмінь). Значення, походження, поширення. Ботанічна характеристика і біологія культури. Технологія вирощування.

Назва:
Ранні ярі зернові культури (овес, ячмінь). Значення, походження, поширення. Ботанічна характеристика і біологія культури. Технологія вирощування.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,03 KB
Завантажень:
414
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Ранні ярі зернові культури (овес, ячмінь). Значення, походження, поширення. Ботанічна характеристика і біологія культури. Технологія вирощування.
До ранніх ярих зернових культур належать хлібні злаки першої групи: яра пшениця, яре жито, ярий ячмінь та тритікале.
Як правило, ярі хліба поступаються врожайністю озимим, але дають високоякісне продовольче та фуражне зерно, тому займають вагоме місце в сільськогосподарському виробництві.
Серед зазначених ярих культур найбільші площі та валовий збір у світі й Україні має ярий ячмінь. Так, за обсягом світового виробництва ячмінь посідає четверте місце. Його вирощують переважно в Європі та Північній Америці. Ячмінь – одна з найбільш давніх культур. У районах Близького Сходу (Ірак, Йорданія, Сирія) він був відомий близько 8 тис. р. до н.е.
Оптимальна площа ячменю в Україні складає близько 3,5 млн. га і сильно залежить від стану озимих культур. У Тернопільській області ярий ячмінь висівається на площі 90-120 тис. га і дає урожай зерна 25-27 ц/га.
Із зерна ячменю виготовляють крупи, які є цінним продуктом харчування. Ячмінне борошно використовується в хлібопекарській промисловості в суміші з борошном пшениці або жита. Найбільше значення ячмінь має у виготовленні комбікормів і дерті для годівлі тварин. Тваринам також згодовують ячмінну солому. Часто ячмінь висівають на зелений корм і сіно у суміші із зернобобовими культурами.
У пивоварній промисловості ячмінь використовується для одержання солоду.
Біологічні особливості. Ярий ячмінь - це найшвидше достигаюча культура - вегетаційний період 60-110 днів. Ячмінь пластичний до умов вирощування. Цвітіння і колосіння проходить практично одночасно. Ячмінь є самозапильною культурою.
Насіння проростає за температури 1-2°С. Оптимальна для росту температура 20-22°С. Ячмінь переносить заморозки до мінус 7-8°С, але в період цвітіння і наливу зерна пошкоджується вже за температури довкілля мінус 1,5-2°С. Таке морозобійне зерно втрачає схожість. Озимі форми ячменю недостатньо морозостійкі і тому часто гинуть у районах з суворою зимою. Низька зимостійкість ячменю є причиною того, що у виробництві більш поширені його ярі форми.
Ячмінь є рослиною довгого світлового дня.
Серед ранніх ярих ячмінь - сама посухостійка культура, особливо до суховіїв. Перевагою цієї культури є те, що вона дає найвищі урожаї за рахунок ефективнішого використання вологи, накопиченої у верхньому шарі ґрунту в осінньо-зимовий період.
Посіви ячменю доцільно розміщувати на родючих ґрунтах із нейтральною і слаболужною реакцією (pH 6,5-7,5). Найкращими ґрунтами для цього є чорноземи, але придатні й підзолисті ґрунти та окультурені торфовища. Серед зернових культур ячмінь є найбільш солестійким, що дає можливість культивувати його на засолених ґрунтах.
У сільськогосподарському виробництві України культивують два види ячменю: ячмінь звичайний або багаторядний (Hordeum vulgare L.) та ячмінь дворядний (Hordeum distichon L.).
Основними районованими сортами ячменю звичайного є Палідум 45, Палідум 65 і Палідум 107, а ячменю дворядного - Нутанс, Роланд, Подолян, Донецький 4, Донецький 9, Одеський 100, Одеський 115, Харківський 74 та ін, які виведені в Селекційно-генетичному інституті (м. Одеса), Інституті рослинництва УААН (м. Харків), мають закордонне походження тощо.
Агротехніка. Місце в сівозміні ярого ячменю враховує порівняно слабкий розвиток його кореневої системи і, відповідно, обмежену здатність до засвоєння поживних елементів. Кращими попередниками для ячменю є удобрені кукурудза та озимі зернові, а також зернобобові культури. За достатньої кількості вологи добрим попередником ячменю є цукрові буряки та картопля.
Обробіток ґрунту включає систему основного обробітку ґрунту і систему передпосівного обробітку.
Система основного, або зяблевого, обробітку ґрунту включає лущення і оранку.
Під час вирощування ячменю після стерньових попередників поле лущать на глибину 8-10 см із одночасним боронуванням. Сильно забур'янені поля через 15-20 днів повторно лущать. Після просапних попередників лущення не проводять.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Ранні ярі зернові культури (овес, ячмінь). Значення, походження, поширення. Ботанічна характеристика і біологія культури. Технологія вирощування.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок