Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Бактеріофаги та їх практичне значення

Бактеріофаги та їх практичне значення

Назва:
Бактеріофаги та їх практичне значення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,28 KB
Завантажень:
157
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
РЕФЕРАТ
на тему:
“Бактеріофаги та їх практичне значення”


Уперше різні фаги застосу-вали Ф. д'Ерель та інші дослідники, вивчаючи кишкові інфекції у людини. Практикувалось використання фагів також у хірургічній та акушерсько-гінекологічній практиці при інфекційних процесах, які спричинюються стафілококами, анаеробними клостридіями, а також
в офтальмології і стоматології. Поряд з цим нагромадилось багато даних про відсутність лікувального ефекту при застосуванні фагів. Вважають, що основною причиною цього є невдалий підбір фагів. Широке впровадження в практику сульфаніламідних препаратів і антибіотиків також зменшило інтерес до питань фагопрофілактики і фаготерапії бактеріальних інфекцій.
Фагопрофілактика і фаготерапія застосовуються і при різних за-хворюваннях тварин. При паратифі телят використовують гертнер-фаг, при захворюванні поросят — суйпестифер-фаг, при колібакте-ріозі — колі-фаг та інші.
Бактеріофаги черевнотифозної сальмонели, кишкової палички та інших бактерій можуть міститися у воді річок, ставків, водосховищ, колодязів і в забруднених стічних водах. Виявлення фагів у воді або в грунті може бути показником забруднення цих середовищ відповід-ними бактеріями. Наприклад, виявлення коліфага є показником фе-кального забруднення води.
Поряд з цим слід зазначити, що фаги нерідко можуть завдавати й великої шкоди, зокрема при виробництві антибіотиків, молочнокис-лих продуктів, бактеріальних добрив, гальмуючи розвиток корисних мікробів. Зараження фагами бульбочкових бактерій, азотобактера та інших азотфіксаторів призводить до затримки їхнього розвитку, а це погіршує процес фіксації молекулярного азоту, а отже, негативно впливає на врожай.
Припущення, що бактеріофаги мають корпус-кулярну природу, було висунуто ще Ф.д'Ерелєм. Однак тільки після винайдення електронного мікроскопа вдалося побачити і вивчити ультраструктуру фагів. Нагадаємо, що довгий час уявлення про мор-фологію та основні особливості фагів грунтувалися на результатах вивчення фагів Т-групи — ТІ, Т2,..., ТІ, які розмножуються на Е.соli штаму В. Однак з кожним роком з'являлися нові дані щодо морфо-логії і структури різноманітних фагів, що зумовило необхідність їх-ньої морфологічної класифікації.
Детальні електронно-мікроскопічні дослідження, в поєднанні з деякими фізико-хімічними методами вивчення фагів Т-групи, пока-зали, що кожен фаг складається з різних морфологічних елементів.
Основні частини найкраще вивчених булавоподібних фагів станов-лять головка з білковою оболонкою — капсидом і відросток. Субоди-ниці капсйду називають капсомерами. Структурні елементи склаД| них відростків дістали назву зовнішнього чохла, внутрішнього стрижі ня і базальної пластинки, відростка з зубцями і нитками.
А. С. Тихоненко (1972) поділяє фаги з огляду на ускладнення їх-ньої структури (що з еволюційної точки зору є найбільш доцільним) на п'ять основних груп.
До першої групи слід віднести ниткоподібні фаги fd, fl, M13 та ін. За формою вони нагадують віріони ВТМ. Це довгі гнучкі палички (700—850 нм), які складаються з трубкоподібного капсйду зі спіраль-ним типом симетрії і містять одноланцюгову ДНК.
Другу групу складають дрібні сферичні фаги ікосаедричної фор-ми без диференційованого відростка. Серед них розрізняють дві під-групи. Фаги першої підгрупи (S13, ф х 174 та ін.) мають одноланцю-гову ДНК, а фаги другої підгрупи — Я, fr, MS2, R17, М12 — РНК.
До третьої групи відносять фагів з чітко вираженим хвостовим відростком невеличкого розміру. Вони інфікують бактерії, актино-міцети, хлорелу та інші організми. За будовою їхнього відростка ви-діляють дві групи. Представники першої групи (фаги ТЗ і Т7) мають короткий конусоподібний відросток без базальної пластинки, а представники другої (наприклад, фаг Р22 Salm, typhimurium) — ко-роткий відросток з базальною пластинкою.
До четвертої групи належать булавоподібні фаги з довгим відрос-тком, що не скорочується і нагадує гофровану трубку (фаги ТІ, Т5, X та інші). Вони містять дволанцюгову ДНК.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Бактеріофаги та їх практичне значення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок