Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Воловик, волошка, вороняче око, вязіль

Воловик, волошка, вороняче око, вязіль

Назва:
Воловик, волошка, вороняче око, вязіль
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,52 KB
Завантажень:
36
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Воловик, волошка, вороняче око, вязіль

ВОЛОВИК ЛІКАРСЬКИЙ

(блекота, булав, воловик звичайний, вологлiд, серпоріз,

синяк, свинюшник, синька, язик бичачий, язик воловий)

Anchusa officinalis

Дворiчна щетинистоволоса рослина родини шорстколистих. Стебло прямостояче, замолоду просте, пiзнiше - розгалужене, з пониклими пiсля цвiтiння гiлками. Листки черговi, простi, лiнiйно-ланцетнi, цiлокраї. Квiтки двостатевi, правильнi у завiйках; вiночок лійко-колесоподібний, спочатку фiолетовий, а потiм - синiй. Цвiте у травнi - червнi. Плід - горiшок.

Росте на полях, бiля дорiг, на забур'янених мiсцях.

Для лiкарських потреб збирають траву пiд час цвiтiння.

Трава воловика мiстить алкалоїди (циноглосин, холiн), алантоїн, барвники, слиз, глюкоалкалоїд (консолiдин); у насiннi є жирна олiя.

Галеновi препарати воловика мають кровоочисну, потогiнну, пом'якшувальну i сечогiнну дiю.

Застосовують при виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, при грипi, кашлi, зубному болю.

Внутрiшньо - настiй трави воловика лікарського (1:10) приймати по 2 ст ложки тричі на день.

ВОЛОШКА СИНЯ

(блават, блаватка, блакитнянка, василочек, васильки, васильок, волошак,

люблю -й- ненавиджу, метлиця, синюха, сінічник, синюк, чичинчик, щирець)

Centaurea cyanus

Одно- або дворiчна трав'яниста рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, від середини розгалужене. Листки лiроподібнорозсiченi, цiлокраї. Квiтки в одиничних кошиках, збiльшенi, лiйкоподібнi, синi, голубi, лiлово-рожевi або бiлi, не пліднi, серединка фiолетова, двостатева. Цвiте у червнi - липнi. Плід - сiм'янка.

Росте в посiвах ярих та озимих культур, на забур'янених i трав'янистих мiсцях.

Відомий шведський ботанік Лінней дав волошці назву "Cenaurea cyanus" на честь міфологічного кентавра стародавніх греків - Хірона - істоти з тулубом коня і людською головою зі спадаючою на груди бородою, який знав про особливі здатність цієї квітки загоювати рани й навчав своїй майстерності багатьох синів богів. Серед них був і син Аполлона - Асклепій, котрий пізніше став богом медицини. Коли Геркулес отруєною стрілою поранив Хірона, Асклепій залікував його рану синьою волошкою, за що рослину стали називати "квіткою кентавра".

Інша легенда розповідає про те, як молодого хлопця Василя покохала русалка і стала кликати в свою водяну стихію. Але не зміг добрий хлопець покинути рідну землю, і за це русалка перетворила його у ніжну голубу квітку. Співчуваючи юнаку, який став жертвою чарів, люди назвали квітку його іменем - васильок.

Для лiкарських потреб збирають лише крайовi квiтки, в перiод повного цвiтiння.

Квiтки мiстять алкалоїди, глiкозиди (цiанорин, цикорiн, цептаурин), антоцiани (пеларгонiн, цiанiдин), флавоноїди (астрагалiн, анiїн, кемпферол, кверiзетин, лютеолiн), барвник - цiанiн, сапонiни, мiнеральнi речовини.

Галеновi препарати волошки синьої мають жовчогiннi, дезинфiкуючi, протизапальнi, спазмолітичні, сечогiннi властивостi.

Застосовують при захворюваннях печiнки (гепатит, холецистит, холангiт), нирок (нирковокам'яна хвороба, цистит, піеліт).

Мiсцево в дерматологiї i косметологiї для стимуляцiї росту волосся.

Внутрiшньо - настiй пелюсток волошки синьої (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi настою тричі на день.

Настій із квіток волошки синьої, трави кропиви, квітки нагідок лікарських, листя грецького горіха, трави хвоща польового, череди трироздільної і фіалки триколірної (2:2:2:1:1:2:1; 2 ст ложки суміші залити 200 мл окопу, настоювати 2 год), приймати по 1 ст ложці тричі на день при захворюваннях печінки гепатмит, холангіт), захворюваннях шлунково-кишкового тракту, неврозах, набряках, фурункульозі.

Зовнiшньо - настiй пелюсток синьої волошки (1 ст ложка на 200 мл окропу) служить для примочок при захворюваннях очей (блефарит, кон'юнктивіт) та шкіри (дерматит, екзема, виразки, рани тривало незаживаючі), при вуграх. Використовують кошики волошки для миття голови при лупі і для стимулювання росту волосся (1 ст ложка кошикiв волошки на 400 мл окропу й оцту взятих порiвну, настоювати 30 хв, охолодити), втирають у во-лосисту частину голови. Товченим насінням волошки синьої при-сипають бородавки. Така присипка витягує корінь, і бородавки після цього вже не ростуть.

ВОРОНЯЧЕ ОКО ЗВИЧАЙНЕ

(хрещате зiлля)

Paris quadrifolia

Багаторiчна трав'яниста рослина родини лiлiйних. Стебло прямостояче, нерозгалужене. Листки простi, еліптичні. Квiтка одна, на верхiвцi стебла.

Цвiте у травнi. Плід - ягода.

Росте у листяних i мiшаних лiсах Карпат.

Для виготовлення галенових препаратiв воронячого ока збирають траву пiд час цвiтiння рослини.

Усi частини рослини мають нейротоксичну, місцевоподразнювальну дiю, зумовлену наявністю глiкозидiв (парадину i паристифiну).

Препарати воронячого ока нормалізують обмін речовин.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Воловик, волошка, вороняче око, вязіль

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок