Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Квітковий годинник Карла Ліннея

Квітковий годинник Карла Ліннея

Назва:
Квітковий годинник Карла Ліннея
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,96 KB
Завантажень:
200
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Квітковий годинник Карла Ліннея

Шведський природознавець - ботанік, зоолог і лікар - Карл Лінней - видатний учений XVIII століття. У 1735 році у віці 28 років він став доктором медицини. І в тому ж році опублікував свою основну працю під назвою «Система природи», що уславила його ім'я. Ця праця за життя Ліннея витримала 12 видань! І щоразу автор доопрацьовував її, уточнював, доповнював.

У своїй «Системі природи» Карл Лінней вперше запропонував наукову класифікацію відомих тоді рослин і тварин. Свого часу славетний учений Стародавньої Греції Арі-стотель описав 454 види тварин. Відтоді минуло два тисячоліття. Вчені виявили і вивчили велику кількість нових видів тварин. Карл Лінней описав 4200 видів тварин і розділив їх на шість класів: ссавці, птахи, амфібії, риби, черви і комахи. Рослини він розділив на 24 класи.

Класифікація рослин і тварин, яку запропонував Лінней, далеко не бездоганна. Так, рослини він згрупував за зовнішніми ознаками квіток, а не за справжнім спорідненням між близькими видами. Не зовсім вдалою була і класифікація тварин. До класу амфібій, наприклад, Лінней включив не лише земноводних, а й плазунів. А до класу червів зарахував усіх відомих на той час безхребетних тварин, за винятком комах. Але не треба забувати, що Карл Лінней жив і працював у середині XVIII століття (він помер 1778 року), коли природничі науки були ще в зародковому стані. Отже, на ті часи його систематика тварин і рослин була великим кроком вперед і сприяла подальшому розвитку біологічних наук.

Особливу пристрасть Карл Лінней мав до рослин. Багато часу він присвятив вивченню рослин різних країн і континентів, зібраних в ряді відомих європейських колек-цій-гербаріїв. Сам він особисто вивчив і описав близько 1500 видів рослин.

Лінней не лише вивчав будову рослин, він цікавився також питаннями їхньої фізіології - ростом, цвітінням, плодоносінням. При цьому він помітив, що в деяких рос-

лин квітки розкриваються вранці, в інших - вдень, у третіх - надвечір, а у четвертих - вночі. І закриваються вони також в певній послідовності, кожна у свій час. Це навело вченого на думку зробити квітковий годинник - «годинник флор».

Спершу Лінней ретельно спостерігав за рослинами і записував, о котрій годині розкриваються чи закриваються їхні квіти. Він склав список приблизно 50 рослин, які вказували йому години дня. Затим він зібрав ці рослини і висадив їх у себе в саду на спеціальну клумбу, розташувавши їх так, щоб, глянувши, можна було б з достатньою точністю визначити час. А квітки й справді поводилися, як годинник. Так, у козельця квіти розкривалися о 3-4-й годині ранку, а закривалися о 9-10-й годині ранку, у цикорію відповідно о 4-5-й і 10-й, у нечуйвітру зонтичного о 6-й ранку і о 5-й дня, в осоту городнього о 6-7-й і 12-й, у безсмертника-о 7-8-й годині ранку і о 2-й дня,

у маїсу - о 5-й і о 7-й вечора, у білої лілії - о 5-й і о 8-й вечора.

Квітковий годинник Карла Лшнея - не універсальний посібник для людей усіх країн світу, оскільки життя скрізь проходить за місцевим часом, в різних районах Землі біологічні процеси у рослин і тварин виявляються по-різному. Перевірка і порівняльні спостереження показали, що годинник Ліннея придатний в основному для районів, розташованих на рівні 60 градусів північної широти. Інакше кажучи, квіткові годинники в різних широтах «ходять» по-різному. В Московській області, наприклад, квітки осоту городнього розкриваються пізніше - о 1-2-й годині дня. Квітки цикорію розкриваються о 6-7-й годині ранку, а закриваються о 3-4-й годині дня.

Як же пояснити здатність квіток рослин до розкривання й закривання о певній порі? Як розвинулось у рослин таке пристосування до умов життя? Про фізіологічні механізми здатності листків і квіток рослин рухатися ми вже говорили у попередньому нарисі - «Лісові компаси». Що ж до періодичності цих рухів, добової ритміки їх, то вона передусім пов'язана з впливом сонячних променів. Саме схід і захід сонця визначають характер життя і діяльності чи функціонування всіх живих істот - тварин, рослин і людей. У процесі еволюційного розвитку в них розвинулася здатність орієнтуватися в часі і поринати в сон або прокидатися. Інакше кажучи, в них з'явився так званий внутрішній біологічний годинник, який регулює їхню добову активність. Певний вплив на добові ритми справляють також вологість і температура повітря.

У середній смузі Росії рослини розкривають свої квіти в такі години: о 5-й ранку - шипшина, цикорій; о 6-й - кульбаба, польова гвоздика, білий повій, рудуватий лілійник і о 7-й - дзвоники, картопля, нечуйвітер зонтичний. В цей час із водяних глибин ставків та озер випливають на поверхню великі зелені пуп'янки білого латаття і під ласкавими променями сонця розгортаються у білосніжні квітки.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Квітковий годинник Карла Ліннея

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок