Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Необхідність виділення з організму продуктів обміну

Необхідність виділення з організму продуктів обміну

Назва:
Необхідність виділення з організму продуктів обміну
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,79 KB
Завантажень:
79
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Необхідність виділення з організму продуктів обміну

Процес виділення як складова частина обміну речовин - один з головних у збереженні гомеостазу. Він забезпечує звільнення організму від непотрібних і шкідливих продуктів обміну, а також від чужорідних та отруйних речовин (алкоголь, наркотики, ліки), що надійшли ззовні.

Органами виділення є:

нирки, легені, шкіра, слинні залози, шлунково-кишковий тракт, печінка, підшлункова залоза.

В процесі життєдіяльності організму в тканинах здійснюється розпад білків, жирів, вуглеводів з виділенням енергії.

Кінцеві продукти обміну (продукти дисиміляції) з тканин переходять в кров, кров'ю приносяться до органів виділення і через них виводяться з організмі.

Більша частина продуктів розпаду виділяється через систему сечовивідних органів:

- Через легені виводяться леткі сполуки СО2, ефір (після наркозу), хлороформ, ацетон, а також пари води.

- Потові залози виділяють зайву воду, мінеральні солі, солі важких металів, сечовину, азот, аміак, молочну кислоту.

- Слинні залози - можуть виводити лікарські речовини (аспірин), а також сполуки ртуті, вісмуту, брому, йоду, сечовину.

- Шлункові та кишкові залози виділяють у просвіт шлунка та кишечнику алкоголь розчинений у крові, продукти обміну білків, воду та зайві мінеральні солі, а також сполуки заліза, ртуті, срібла, брому, хінін, сульфаніламіди.

- В печінці знешкоджуються різні отрути, надлишки гормонів, продукти обміну гемоглобіну та білків. Вона виводить креатинін, холестерин, жовчні пігменти.

Будова та функції органів сечовидільної системи:

нирок, сечоводів сечового міхура, сечовидільного каналі.

Нирки (nephreos), - парні органи (права і ліва) бобоподібної форми, розташовані з обох боків хребта в поперековій ділянці черевної порожнини (Довжина - 10-12 см, ширина - 5-6 см, маса 120-200 г).

Зовні нирки вкриті щільною сполучною оболонкою - жировою капсулою, яка міцно тримає їх у певному анатомічному положенні (при різкому схудненні - блукаюча нирка). На внутрішній увігнутій поверхні розташовуються ворота нирки, через які проходять: входять артерія та нерви, а виходять вена, лімфатичні судини, сечовід.

На розрізі нирки видно два шари:

1.зовнішній - корковий (темніший).

2.внутрішній - мозковий, утворений нирковими пірамідами (по 10-15 у кожній нирці). Верхівки пірамід (збирні трубки) закруглені у вигляді сосочків, що відкриваються у

3.ниркову миску - порожнину.

Ниркова миска переходить у сечовід.

Структурною та функціональною одиницею нирки є нефрон (кожна нирка - 1 млн).

Нефрони - складні мікроскопічні утвори, які починаються двостінною капсулою (Шумлянського-Боумена), всередині якої знаходиться клубочок капілярів (мальпігіїв клубочок). Між шарами капсули знаходиться порожнина, яка переходить у звивистий (первинний) сечовий каналець. Він доходить до межі кіркового і мозкового шарів нирки. На межі каналець звужується, спрямляється і в мозковому шарі утворює петлю Генне, яка повертається в кірковий шар нирки. Тут він знову стає звивистий (вторинний) і відкривається у збирну трубочку. Збирні трубки, зливаючись, утворюють загальні вивідні протоки, які проходять через мозковий шар нирки до верхівок сосочків, що виступають в порожнину миски.

Стінки канальця, так само як і кожна з двох стінок капсули, утворені одним шаром епітеліальних клітин.

На відміну від фільтрації реабсорбція протікає за рахунок активної діяльності клітин канальцевого епітелію з витратами енергії та поглинанням О2. В результаті утворюється вторинна сеча (1,5 л). До її складу входить: сечовина, сечова кислота, аміак, сульфати, фосфати Na+, K+,CL-. Відсутні (при нормальній роботі нирок): білки, цукор.

Нирки здійснюють свою роботу постійно. Тому і використовують багато кисню, поживних речовин, що свідчить про великі енергетичні затрати під час утворення сечі.

Регуляція процесу сечоутворення: в усіх відділах нефрона є спеціальні рецептори, які контролюють вміст води, NaCL та різних речовин у крові.

- при підвищенні NaCL у крові (солона їжа) нирки утворюють більше первинної сечі з сіллю. Сіль затримує воду у канальцях нефрону, утворюється більше вторинної сечі, бо з нею має вийти зайва сіль;

- при зневодненні організму: в крові підвищується концентрація солі, рецептори судин надсилають у гіпоталамус імпульси. З нього до гіпофіза та наднирникових залоз надходить сигнал про збільшення утвореного гормону. (вазопресин - антидіуретичний...). Гормон збільшує реабсорбцію води в канальцях нефрона, сечі менше і вона більш концентрована.

- Надлишок води в організмі: гіпофіз виділяє менше гормону, реабсорбція зменшується і зайва вода виходить з сечею. Отже, процес сечоутворення регулюється нервовою системою і гуморальними чинниками.

Регуляція сечовиділення

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Необхідність виділення з організму продуктів обміну

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок