Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Ожина сиза, олеандр звичайний, оман високий

Ожина сиза, олеандр звичайний, оман високий

Назва:
Ожина сиза, олеандр звичайний, оман високий
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,75 KB
Завантажень:
42
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Ожина сиза, олеандр звичайний, оман високий

ОЖИНА СИЗА

(вожина, деренки, драчильник, колодах, кумасика,

ожина звичайна, ожина польова, чорниці, ягода чорна)

Rubus caesius

Напiвкущова рослина родини розових до 200 см заввишки з рiчними вегетуючими пагонами i здерев'янiлими дворiчними стеблами, на яких утворюються квiтконоснi гiлочки. Рiчнi пагони трав'янистi, сизуватi, цилiндричнi, голi з щетинкоподібними шипиками; восени пагони дерев'яніють, а наступного року зацвiтають i дають плоди, пiсля чого вiдмирають. Листки черговi, черешковi, трiйчастi, з обох бокiв розсiяноволосистi, зеленi. Квiтки двостатевi, п'ятипелюстковi, зiбранi в негустi щитки, квiтконоси довгi, тонкi. Цвiте у травнi - cерпнi. Плід - складна кiстянка, тьмяно-чорна з сизим вiдтiнком.

Росте на всiй територiї Закарпаття - в лiсах, па берегах рiчок, у чагарниках, садах i парках.

Для виготовлення галенових препаратiв використовують стиглi плоди, листя i корiння. Плоди вживають свiжими або сушать. Листя збирають повнiстю розвинене. Корiння викопують восени.

Свiжi плоди мiстять глюкозу, сахарозу, фруктозу, органiчнi кислоти, пектини, дубильнi речовини, солi марганцю, калiю, залiза, кальцiю, фосфору, магнiю, вiтамiни (А, РР, В1, В2, К), флавонoїди, органiчнi кислоти, барвники, слизистi речовини, ефiрну олiю.

Галеновi препарати ожини проявляють в'яжучi, протизапальнi, бактерициднi, ceчогіннi, седативнi, гiпотензивнi, противiруснi, спазмолiтичнi, гiпоглiкемiчнi, жарознижувальнi властистивостi.

Застосовують при проносах, гастритах, холециститах, неврастенiї, iстерiї, набряках, безсонні, гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозi, цукровому дiабетi, лихоманцi, пневмонiї, бронхiтах, iстерiї, гiнгiвiтах, стоматитах, екземi, лишаї, гнiйних ранах i виразках.

Внутрiшньо - настiй листя ожини (2 ст ложки сировини на 400 мл окропу, настояти 1 год), пити по 50 мл 4 рази на день до їди.

Зовнiшньо - настiй листя (50 г сировини на 1 л окропу, настоювати 20 хв) служить для полоскань, примочок i спринцювань.

ОЛЕАНДР ЗВИЧАЙНИЙ

Nerium oleander

Кущ або невелике дерево родини барвiнкових. Стебло розгалужене. Листки цiлокраї, шкірясті, вiчнозеленi. Квiтки правильнi, двостатевi, бiлi, рожевi. Цвiте у червнi - серпнi. Плід складається з двох листянок.

Широко культивується у нас як декоративна кiмнатна рослина.

Для виготовлення галенових препаратiв олеандра зрiзають молодi пагони, вiд яких вiддiляють листя i висушують його. Збирають весною до початку активного росту. Всi частини рослини отруйнi. Основними дiючими речовинами олеандру є серцевi глiкозиди (олеандрин, одинерин i нериїн), провідне місце у застосуванні посів олеандрин (нериолiн), який мяє кардiотонiчну дiю і застосовують при серцевій недостатності.

Вживають настоянку олеандра по 10 крапель тричі на день при серцевiй недостатностi, кращий ефект розвивається при вживанні настою листя олеандру (1:100).

За наявностi у кiмнатах значної кiлькостi рослин олеандра, особливо в перiод цвiтiння, у повiтря видiляються сполуки, якi можуть призвести до розвитку отруєння. Тому у спальних кімнатах не бажано розташовувати ці рослини.

Симптоми отруєння: диспептичнi прояви (проноси), порушення ритму серцевої дiяльностi (брадикардія, яка з часом переходить у тахiкардiю), екстрасистолiя, зниження артерiального тиску, цiаноз, судоми, втрата свiдомостi.

Лiкування: промивання шлунка водою з додаванням активованого вугiлля, сольовi послаблюючi (магнію або натрію сульфат), пiд шкiру розчин атропiну сульфат 0,1% -1 мл, олiйний розчин камфори 20%-2 мл, розчин кофеїну натрiю бензоат 20% -1мл, при блюванні - ковтання шматочкiв льоду або холодної води, при болях - розчин промедолу 1% - 1 мл.

ОМАН ВИСОКИЙ

(дев'ясил, дивосил, болячковий корінь,

старівник, старий хліб, великий зілей, дзівасил)

Inula helenium

Багаторiчна трав'яниста рослина родини айстрових. Має товсте м'ясисте кореневище, з численними довгими коренями. Стебло мiцне, пряме, рубчасте, до 200 см заввишки, у верхнiй частинi розгалужене. Листки черговi, цiлiснi, великi. Квiтки жовтi, зiбранi у великi кошики, що утворюють на верхiвцi стебла щиткоподібне суцвiття; крайовi язичковi квiтки - жiночi; серединнi - двостатевi, трубчастi. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - сiм'янка.

Росте на узлiссях, по чагарниках, берегах рiчок, вологих мiсцях.

Одна iз легенд розповiдає, що як давно одному чоловiковi ворожка наворожила, що помре, коли доторкнеться до свого сина. Батько любив одинака, проте й життям дорожив. Тому звелiв вiдвезти сина у далекi краї, щоб не збулося лихе пророкування.

Минуло багато рокiв. Одного разу батько отримав звiстку, що син був на вiйнi, поранений - порубаний лежить нездужає, з дня на день смертi дожидає.

Загорював батько, найняв кращих лiкарiв i послав рятувати сина. Проте лiкарi нiчим не могли допомогти.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Ожина сиза, олеандр звичайний, оман високий

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок