Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Значення робіт Антоні ван Левенгука та Едуарда Дженнера для мікробіології

Значення робіт Антоні ван Левенгука та Едуарда Дженнера для мікробіології

Назва:
Значення робіт Антоні ван Левенгука та Едуарда Дженнера для мікробіології
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,58 KB
Завантажень:
334
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
РЕФЕРАТ
на тему:
“Значення робіт Антоні ван Левенгука
та Едуарда Дженнера для мікробіології”


1. Відкриття Антоні ван Левенгука
Якщо вважати, що мікробіологія виникла тоді, коли людина вперше побачила і описала мікробів, то можна точно встановити «день народження» науки та ім'я її засновника. Цією людиною є гол-ландський натураліст Антоні ван Левенгук (1632-1723).
Антоні ван Левенгук, голландський натураліст, основоположник мікроскопічного методу дослідження організмів, першим спостерігав і описав бактерії, сперматозоїди, еритроцити, інфузорії, м'язові волокна.
Виготовлені Левенгуком мікроскопи були найдосконалішими на той час (рис. 1).
Рис. 1. Мікроскоп А. Левенгука:
А, В — вигляд ззовні; Б — схема будови: 1 — щілина; 2 — рухома голка, на якій вміщують досліджуваний об'єкт; 3 — гвинт для наведення різкості
Вони збільшували досліджуваний об'єкт у 160—300 разів. Вивчаючи за допомогою таких мікроскопів зубний наліт, дощову і колодязну воду, а також різні настої, він виявив у них безліч дрібних, різних за формою «живих звіряток» (рис. 2).
Свої спостереження А. Левенгук старанно описував, замальову-вав і надсилав до Лондонського королівського товариства, членом якого його згодом було обрано. 17 вересня 1683 р. він, здивований побаченим, писав: «Я дослідив слиз, що залягає між зубами, і поба-чив безліч дуже маленьких звіряток, які жваво рухались... У моєму роті їх більше, ніж людей в Об'єднаному королівстві». Більшу части-ну своїх спостережень він опублікував у 1695 р. у книжці «Таємниці природи, відкриті А. Левенгуком» («Areana nature detecte ab Antonio van Leeuwanhock»).
Відкриття А. Левенгука були настільки несподіваними і навіть фантастичними, що протягом майже 50 наступних років викликали загальний подив. Перебуваючи в Голландії в 1698 p., Петро І відвідав А. Левенгука і ознайомився з його дослідами. З цієї поїздки цар привіз у Росію подарований А.Левенгуком мікроскоп. У 1716 р, у май-стернях при дворі Петра І виготовлено перші в Росії мікроскопи.
Левенгук був зачинателем нової науки - мікробіології. Бажаючи довідатися, які речовини в корені хрону "діють на язик і викликають його роздратування", він поклав шматочок кореня у воду. Яке ж було його здивування, коли під мікроскопом він побачив у воді "величезну кількість дрібних живих істот. Деякі з них у довжину були разів в три-чотири більше, ніж у ширину... Інші мали правильну овальну форму. Був там ще і третій тип організмів, найбільш численний, - дрібні істоти з хвостиками". Цей вигадливий світ палочкоподібний, спіралевидний, кулястих, із усілякими відростками і війками мікроскопічних істот поглинув всю увагу дослідника. За п'ятдесят років роботи ним було відкрито більш двохсот видів мікроорганізмів.
Результати дослідів ретельно фіксувалися і відправлялися в Англію. Вчені мужі Королівського товариства в подиві качали головами, вивчаючи звіти. Зрештою, досягнення Левенгука одержали офіційне визнання. Вчений-самоучка в 1680 році був обраний дійсним членом Лондонського королівського товариства. Пізніше його прийняли і у Французьку академію наук. Відкриття Левенгука стали дійсною сенсацією.
Отже, відкриття А. Левенгука поклали початок розвитку мікро-біології, викликали зацікавлення до вивчення її таємничих об'єктів. Однак тривалий час (майже до середини XIX ст.) мікробіологія мала в основному описовий характер.
2. Відкриття Едуардом Дженнером вакцини проти віспи
Вперше вакцинацію було здійсне-но в 1796 р. англійським лікарем Е.Дженнером, який штучно прище-пив дитині коров'ячу віспу, в результаті чого ця дитина набула іму-нітету до натуральної віспи.
Серед заразних хвороб, яким людство століттями платили важку данину, віспа займала одне з перших місць. У Європі в XVIII ст. щорічно гинуло від неї близько 500 тис. чоловік.
Зараз тільки в країнах, де віспу прищеплюють не всім, захворюваність ще висока. Там же, де віспощеплення організоване широко, вона зникла і може з'являтися лише у виді окремих спалахів. У нашій країні загальне обов'язкове віспощеплення введене в 1919 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Значення робіт Антоні ван Левенгука та Едуарда Дженнера для мікробіології

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок