Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Загальна організація рослинної клітини. Морфологія коріння. Типи кореневих систем

Загальна організація рослинної клітини. Морфологія коріння. Типи кореневих систем

Назва:
Загальна організація рослинної клітини. Морфологія коріння. Типи кореневих систем
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,48 KB
Завантажень:
68
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
РЕФЕРАТ З БІОЛОГІЇ
на тему:
Загальна організація рослинної клітини. Морфологія коріння. Типи кореневих систем


ПЛАН
1) Загальна організація рослинної клітини.
2) Морфологія коріння. Типи кореневих систем
1) Загальна організація рослинної клітини
Клітини різняться за розмірами, формою, особливостями організації, функціями. За формою клітини бувають: циліндричні і кубічні (епітеліальні тканини), дископодібні (еритроцити), кулясті (яйцеклітини), видовжені і веретеноподібні (м'язові), зірчасті (нервові) тощо. Серед клітин трапляються і такі, що не мають сталої форми. Це так звані амебоідні клітини (наприклад, лейкоцити).
Більшість клітин багатоклітинного організму мають розміри від 10 до 100 мкм, а найдрібніші — 2—4 мкм. Великі розміри мають деякі рослинні клітини з великими вакуолями в цитоплазмі: клітини м'якоті кавуна, лимона (їх можна бачити неозброєним оком).
Зовні клітина вкрита плазматичною мембраною, або зовнішньою клітинною мембраною
Однією з основних властивостей біологічної мембрани є її вибіркова проникність (напівпроникність) — деякі речовини проникають крізь неї важко, інші — легко і навіть у бік вищої концентрації. Так, для більшості клітин концентрація іонів Na+ всередині клітини значно нижча, ніж у навколишньому середовищі. Для іонів К+ характерне протилежне співвідношення: їх концентрація всередині клітини вища, ніж зовні. Тому іони Na+ завжди намагаються проникнути в клітину, а іони К+ — вийти назовні. Вирівнюванню концентрацій цих іонів перешкоджає особлива система клітинної мембрани, яка виконує роль насоса, що відкачує іони Na+ з клітини й одночасно накачує іони К+ всередину (так званий натрійкалієвий насос).
Внутрішній вміст клітини (протоплазма) ділиться на цитоплазму і ядро. Цитоплазма є основною за об'ємом частиною клітини. За фізичними властивостями це напіврідка маса колоїдної структури, в якій містяться органели клітини мембранної (ендоплазматична сітка, мітохондрії, пластиди, комплекс Гольджі, лізосоми) і немембранної (рибосоми, центріолі клітинного центру) будови.
Пластиди — органели, специфічні для рослинних клітин, а в клітинах тваринних організмів, бактерій, синьозелених водоростей і грибів їх немає. У клітинах вищих рослин міститься від 10 до 200 пластид розміром 3—10 мкм, більшість із них має форму двоопуклої лінзи (трапляються у формі паличок, пластинок, лусок і зерен).
Залежно від характеру пігменту розрізняють: хлоропласти (гр. chioros — зелений) — зеленого кольору, хромопласти — жовтого, оранжевого і червоного кольорів і лейкопласти — безбарвні пластиди. У процесі розвитку рослин пластиди одного типу можуть перетворюватися на пластиди іншого типу. Це явище поширене в природі й особливо помітне під час достигання плодів, коли змінюється їхнє забарвлення. У більшості водоростей пластиди представлені хроматофорами (у клітині він зазвичай один, значних розмірів і має форму сітки, чаші, спіральної стрічки або зірчастої пластинки).
Внутрішня будова пластид досить складна (мал. 6). У хлоропластах є власні рибосоми, ДНК, РНК, включення жиру, зерна крохмалю. Зовні хлоропласти вкриті двома мембранами, всередині заповнені напіврідкою речовиною (строма), в якій містяться особливі, властиві тільки хлоропластам структури — грани. Грани (розміром близько 1 мкм) — пакети круглих плоских мішечків (тилакоїдів), складених подібно до стовпчика монет перпендикулярно до широкої поверхні хлоропласта. Тилакоїди сусідніх гран сполучені між собою мембранними каналами (міжгранні ламели) в єдину взаємозв'язану систему. Хлорофіл розміщений у певному порядку на поверхні і в товщі цих мембранних структур хлоропласта. Число гран у хлоропластах різне. Наприклад, у клітинах овочевої культури шпинату кожний хлоропласт містить 40—60 гран.
Подібно до інших органел хлоропласти не закріплені в певних місцях, а здатні змінювати своє положення в клітині шляхом пасивного переміщення разом з течією цитоплазми або шляхом активного орієнтованого переміщення.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Загальна організація рослинної клітини. Морфологія коріння. Типи кореневих систем

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок