Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Риси організації Споровиків. Малярійний Плазмодій. Інфузорії – основні представники. Анатомія і фізіологія інфузорії туфельки

Риси організації Споровиків. Малярійний Плазмодій. Інфузорії – основні представники. Анатомія і фізіологія інфузорії туфельки

Назва:
Риси організації Споровиків. Малярійний Плазмодій. Інфузорії – основні представники. Анатомія і фізіологія інфузорії туфельки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,03 KB
Завантажень:
440
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Риси організації Споровиків. Малярійний Плазмодій. Інфузорії – основні представники. Анатомія і фізіологія інфузорії туфельки


Клас Споровики
До класу Споровиків належить близько 3600 видів найпростіших (за новою класифікацією — це клас типу Апікомплекси), які ведуть паразитичний спосіб життя. Переважно це внутрішньоклітинні паразити людини й тварин, що викликають малярію та інші захворювання (токсоплазмоз). У зв'язку з паразитичним способом життя споровики не мають органел захоплення і приймання їжі, у них зникли травні й скоротливі вакуолі, а також органели активного руху (крім джгутиків у чоловічих гамет). Проте завдяки паразитизму виникли складні життєві цикли.
Для збудника малярії (плазмодія) характерна зміна двох хазяїв: людини і комара, при цьому відбувається чергування статевого і безстатевого розмноження. Статеве розмноження плазмодіїв відбувається в тілі різних видів малярійних комарів, безстатеве — в тілі людини.
Спорозоїти малярійного плазмодія, потрапляючи в організм людини разом із слиною комара, розвиваються спочатку в клітинах печінки в екзоеритроцитарні шизонти, що дають початок так званій прееритроцитарній шизогонії. Розпадаючись на велику кількість мерозоїтів, екзоеритроцитарні шизонти дають початок еритроцитарній стадії паразита. В еритроцитах вони проходять кілька стадій з утворенням мерозоїтів, які виходять у плазму крові і знову проникають в еритроцити. У цей час у людини настають приступи малярії, підвищується до 40—41 °С температура, її лихоманить. Такі приступи повторюються через кожні 2—3 доби (мал. 1).
На певному етапі розвитку мерозоїти більше не діляться, а перетворюються на мікро і макрогаметоцити, які є джерелом зараження комарів. Під час укусу хворої людини у шлунок комара потрапляють плазмодії різних стадій розвитку. Проте тільки гаметоцити зберігають свою життєздатність і перетворюються на зрілі статеві клітини. Вони копулюють і дають початок рухливій зиготі, що через низку перетворень дає кілька тисяч спорозоїтів. Вони проникають у слинні залози комара і під час укусу зі слиною передаються людині.
Мал. 1. Крива температури тіла хворого на малярію та її зв'язок з процесом розмноження плазмодія в кров'яному руслі
Якщо не вживати лікувальних заходів, то з кожним циклом розвитку в крові людини кількість плазмодіїв зростає, що призводить до руйнування величезної кількості еритроцитів. У людини розвивається недокрів'я і може настати смерть.
Малярія — одне з небезпечних і давніх захворювань. У середні віки вона спустошувала в країнах Європи цілі міста. В нашій країні вона була однією з найпоширеніших хвороб. Нині малярія зустрічається на всіх материках у районах із субтропічним і тропічним кліматом. В Україні малярія практично ліквідована. Це досягнуто в результаті активного виявлення й лікування усіх хворих, а також знищення комарів — переносників збудника — в місцях їх масового розмноження.
Клас Інфузорії
До цього класу належить близько 6 тис. видів. Це найбільш високоорганізовані організми серед найпростіших (за новою класифікацією — тип Війчасті). Більшість із них живе у прісній і морській воді, деякі у вологому грунті, частина (близько 1 тис. видів) паразитує на людині й тваринах.
З морфологічними й біологічними особливостями інфузорій ознайомимося на прикладі типового представника — інфузоріїтуфельки.
Інфузоріятуфелька (мал. 2) має розмір близько 0,1 — 0,3 мм. її тіло за формою нагадує підошву туфлі. Ця тварина має сталу форму тіла, оскільки ектоплазма зовні ущільнена і утворює пелікулу. Тіло інфузорій вкрите війками. їх налічується близько 10— 15 тис. Характерною ознакою інфузорій є наявність двох ядер: великого (макронуклеуса) і малого (мікронуклеуса). З малим ядром пов'язана передача спадкової інформації, а з великим — регуляція життєвих функцій. Туфелька рухається вперед переднім (тупим) кінцем і одночасно крутиться вправо вздовж осі свого тіла завдяки узгодженій дії війок, що загрібають воду.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Риси організації Споровиків. Малярійний Плазмодій. Інфузорії – основні представники. Анатомія і фізіологія інфузорії туфельки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок