Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Захист плодового розсадника від вічкової галиці та особливості її біології й шкідливості в центральному лісостепу України

Захист плодового розсадника від вічкової галиці та особливості її біології й шкідливості в центральному лісостепу України

Назва:
Захист плодового розсадника від вічкової галиці та особливості її біології й шкідливості в центральному лісостепу України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,51 KB
Завантажень:
275
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Захист плодового розсадника від вічкової галиці та особливості її біології й шкідливості в центральному лісостепу України


Одним із шляхів інтенсифікації садівництва в Україні є закладання високоінтенсивних, скороплідних промислових насаджень. У зв’язку з цим зростає потреба в садивному матеріалі та його якості [2, 6, +11], що вимагає правильної організації розсадника і своєчасного захисту рослин від шкідників та хвороб [3, 9, 18].
Значної шкоди плодовим розсадникам Центрального Лісостепу України завдають три види родини галиці (Cecidomydae): яблунева листкова, грушева листкова і вічкова. Остання живиться камбієм і проточує поздовжні ходи в деревині, прищепленій бруньці, що призводить до всихання окулянтів [1, 4-5, 7-8, 12-13, 15-16, 19].
В останні десятиріччя спостерігається значне збільшення їх шкідливості, що пов’язано з комплексом чинників [17]. Це потребує детального вивчення особливостей розвитку галиць та вдосконалення захисту плодових розсадників з урахуванням біоценотичних вимог до агроценозу багаторічних насаджень.
Протягом 1995-2006 рр. у інсектарії відділу захисту рослин і дослідному господарстві Мліївського інституту садівництва УААН, а також науково-дослідній станції УДАУ проводилися дослідження щодо вивчення особливостей біології, шкідливості та захисту плодового розсадника від вічкової галиці.
Екологічні особливості і господарське значення шкідника вивчали в природних умовах агроценозу розсадника яблуні, а також за постановки лабораторно-польових дослідів.
Динаміку чисельності фітофага і пошкодження ними рослин визначали методом регулярних обліків на постійних контрольних рослинах, розташованих рівномірно в дослідних насадженнях. Крім того, щорічно проводили осінні і весняні обстеження щільності шкідника в насадженнях перед зимівлею і виживання його після зимівлі.
Середню заселеність шкідником рослин у полі вирощування саджанців враховували способом огляду 100 місць щеплень в облікових саджанців у кожному з варіантів [14].
Саджанці яблуні і груші різних районованих сортів отримано способом окультурення підщеп (вегетативних і насінних) при проведенні літної операції (вічкування).
Сівозміна плодового розсадника була такою: чорний пар, перше поле розсадника — дички (в кінці липня-на початку серпня проводять вічкування), друге поле розсадника — однорічки (в кінці сезону — саджанці встановленого стандарту), третє поле розсадника — дворічки (саджанці встановленого стандарту), ячмінь з підсівом багаторічних трав, багаторічні трави, багаторічні трави.
Підщепа — сіянець яблуні сорту Антонівка звичайна та груші сорту Олександрівка.
Рельєф місцевості рівний, грунт на ділянці малогумусний, типововилужений чорнозем (вміст гумусу 2,9-3,3%, РН — 5,4-6,0; Р2О5 — 10-21 млг на100 г грунту; К2О — 7,4-10,6 млг на100 г грунту).
Щільність вічкової галиці вираховували методом огляду щеплених бруньок на рослинах у кожному з варіантів.
Ефективність дії випробовуваних препаратів визначали на десятий день після обробки рослин за формулою Аббота [17]:
Е дії =100х(А-В) / А,
де Е дії — зниження щільності шкідника після обробки, %;
А — щільність личинок комах до обробки, екз./рослину;
В — щільність личинок комах після обробки, екз./ рослину.
Догляд за рослинами проводили згідно з загальнозастосовуваною технологією вирощування саджанців [8].
Отримані результати обробляли засобами математичної статистики на основі пакета прикладних програм „Statistika” методом дисперсійного аналізу [10].
Результати досліджень. Погодні умови (1995-2006 рр.) в цілому були сприятливими для вирощування саджанців яблуні та розвитку вічкової галиці.
Дані досліджень свідчать, що шкідник пошкоджує саджанці яблуні і груші, завдає значних збитків у регіоні, особливо за останні десять років, спричиняючи загибель 28,8-68,1% щеплених бруньок (вічок), незалежно від видового і сортового складу рослин.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Захист плодового розсадника від вічкової галиці та особливості її біології й шкідливості в центральному лісостепу України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок