Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Pythium ultimum var. ultimum trow — збудник пітіозної кореневої

Pythium ultimum var. ultimum trow — збудник пітіозної кореневої

Назва:
Pythium ultimum var. ultimum trow — збудник пітіозної кореневої
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,52 KB
Завантажень:
39
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Pythium ultimum var. ultimum trow — збудник пітіозної кореневої


При оптимальних умовах вирощування Brassica napus L. формує біологічну врожайність 27-39 ц/га. Але фактичний врожай завжди нижчий на 20% і більше, що зумовлено недотриманням агротехніки, посівом неякісного насіння, а також ураженням рослин патогенами, зокрема збудниками кореневих гнилей [4]. Щорічні втрати врожаю від кореневих гнилей хрестоцвітих культур складають 5-15 %, іноді досягають 40-70 % [2].
У літературі є багато суперечностей стосовно опису симптомів і збудників кореневих гнилей Brassica napus. Найпоширенішим захворюванням кореневої системи хрестоцвітих, зокрема Brassica napus, вважається чорна ніжка [4, 5, 7, 8]. Її масовий розвиток спостерігається в фазу сходів [4, 5, 8]. У хворих рослин жовтіють і засихають сім’ядолі та листки [5, 8], а на стеблі біля кореневої шийки з’являється гниль, яка згодом поширюється на корінь [5, 7, 8]. Основа стебла рослин (біля кореневої шийки) потоншується у вигляді перетяжки [5, 7], спричиняючи загибель всієї рослини [7, 8]. Але такі симптоми описані на спорідненій рослині — капусті білокачанній, що вирощувалась у теплиці при високій вологості та температурі [1, 3]. Основними відмінностями при цьому є те, що рослини капусти гинуть не від загнивання коріння, а від викривлення та ламання стебел внаслідок потоншення кореневої шийки.
У вітчизняній літературі збудниками чорної ніжки Brassica napus здебільшого вважаються гриби родів Pythium Pringsheim, Rhizoctonia DC., Olpidium (Braun) Rab. [4, 8]. Проте окремі автори [7] вказують на P. debaryanum Hesse. У ряді опублікованих робіт дуже часто збудники хвороби не зазначаються [6], в крайньому випадку ними вважаються ґрунтові мікроорганізми [5]. Описується це захворювання також під назвою пітіоз, однак наводяться симптоми подібні до прояву чорної ніжки, а збудниками зазначаються Pythium spinosum Sawada, P. splendens Braun., P. artotrogus (Mont.) de Bary; [7].
У зарубіжних літературних джерелах під назвою чорної ніжки згадується зовсім інше захворювання — фомоз, що викликається Leptosphaeria maculans (Desm.) Ces. et de Not. з класу Ascomycetes [9, 10].
В інших джерелах літератури зазначаються ті чи інші гриби, які спричиняють хвороби кореневої системи, але не описуються симптоми. Зокрема, наводяться дані про те, що кореневі та прикореневі гнилі спричиняються грибами P. debaryanum Hesse, P. aphanidermatum (Edson) Fitzp., P. arrhenomanes Drechsler, P. irregulare Buisman [2, 4], P. monospermum Pringsh, P. sylvaticum Campbell & Hendrix [2], P. ultimum Trow, P. hydnosporum (Mont.) Schroter [4], гниль проростків (сходів) — P. debaryanum Hesse, P. aphanidermatum (Edson) Fitzp., P. sylvaticum Campbell & Hendrix [2], біла гниль гіпокотилей проростків — P. megalacanthum de Bary [11], судинний некроз — P. irregulare Buisman [2].
Однак діагностичні ознаки кореневих гнилей, та збудники, що їх викликають, нині ще недостатньо вивчені.
Метою наших досліджень було встановити поширення та розвиток кореневих гнилей у посівах ярого ріпаку (Brassica napus) та ідентифікувати їх збудників.
Методика досліджень. Польові обстеження проводилися у 2002–2004 рр. в умовах Агрономічної дослідної станції НАУ (Київська область Васильківський район) на посівах ярого ріпаку сорту Ксаверівський за загальноприйнятими методиками визначення кореневих гнилей в посівах сільськогосподарських культур. Для вилучення грибів роду Pythium поверхнево дезинфіковані корінці витримували у воді дві–три доби, міцелій, що розвивався, пересівали на картопляно-глюкозний агар (КГА). Гриби інших родів виділяли методом посіву частин уражених корінців на КГА.
Результати досліджень.У фазу двох-чотирьох листочків було відмічено поширення кореневих гнилей до 60 %, а розвиток хвороби складав 20-40 %. Значна частина хворих рослин (45 %) мала такі ознаки: коренева шийка потоншена, коричнева або освітлена. Рослини відстають у рості, жовтіють. Згодом коріння загниває, відбувається мацерація тканин внаслідок чого рослини повністю всихають, що призводить до зменшення густоти посівів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Pythium ultimum var. ultimum trow — збудник пітіозної кореневої

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок