Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Круп’яні культури (гречка, просо). Значення, походження, поширення. Ботанічна і біологічна їх характеристика, особливості технології вирощування.

Круп’яні культури (гречка, просо). Значення, походження, поширення. Ботанічна і біологічна їх характеристика, особливості технології вирощування.

Назва:
Круп’яні культури (гречка, просо). Значення, походження, поширення. Ботанічна і біологічна їх характеристика, особливості технології вирощування.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,12 KB
Завантажень:
315
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Круп’яні культури (гречка, просо). Значення, походження, поширення. Ботанічна і біологічна їх характеристика, особливості технології вирощування.
Гречка.
Культура гречки походить з південного Китаю провінції Юннань.
Гречка - одна з найцінніших круп'яних і медоносних культур, які вирощують в Україні. За ідентичністю використання головного продукту гречка належить до групи зернових культур, хоч вона відрізняється від них багатьма морфологічними ознаками.
Вирощують гречку, головним чином, для одержання зерна, а переробляючи його, одержують крупу та борошно. Гречана крупа має високі харчові і дієтичні властивості.
Гречка — однорічна трав`яниста рослина родини гречкових. Вибаглива до температурного режиму й освітлення. Насіння починає проростати при температурі 6-7°С. Сходи гинуть при мінус 1,5-2°С. Вимоглива до вологи, особливо з початком цвітіння. Перехреснозапильна рослина.Гречка належить до роду Fagopyrum Gaertn. родини гречкових - Polygonaceae.
Piд Fagopyrum об'єднує три види: гречку культурну, або звичайну, - F. esculentum Moench (2n-16), гречку татарську - F. tataricum та гречку напівчагарникову - F. suffruticosum F. Schmidt.
Господарську цінність має гречка звичайна (2n-16). Сорти гречки, які вирощують в Україні, належать до підвиду vulgare St. Багатолиста гречка поширена на Далекому Сході (Росія).
Гречка посівна - однорічна трав'яниста рослина.
Коренева система стрижнева, має багато бічних тонких корінців, які проникають у грунт на глибину 90-100 см. Стебло поздовжньоребристе, всередині порожнисте, гілкується. Висота його 40-110, товщина - 2-10 мм. Листки на нижній частині стебла черешкові, з серцеподібною основою, на верхній - сидячі, серцеподібно-стрілоподібні, голі, забарвлення зелене.Квітки утворюють на верхівках стебел суцвіття щиток, або напівзонтик, на бічних гілках - пазушні китиці. Квітки перехреснозапильні.
Попередники. Досвід показує, що для одержання високих урожаїв гречку треба розміщувати на родючих, чистих від бур`янів полях. Кращі для неї просапні – картопля, буряки, кукурудза, які удобрювались і за якими здійснювався належний догляд. Гірші — ярі зернові, соняшник, сорго.Кращими попередниками у Лісостепу є цукрові буряки, картопля, зернобобові, кукурудза на силос, удобрена озима пшениця. У Поліських районах гречку сіють після люпину, льону, картоплі, озимих зернових. У Степу розміщують після озимої пшениці, кукурудзи, гороху, баштанних культур. При сівбі гречки після вівса чи ячменю урожайність зменшується на 15-40%.
Обробіток ґрунту. Обробіток ґрунту під гречку не можна спрощувати. Він повинен максимально спрямовуватися на знищення бур`янів і збереження вологи. Основний обробіток після стерньових попередників починають з лущення стерні слідом за збиранням урожаю на полях, засмічених однорічними бур`янами, дисковими знаряддями на глибину 6-8 см, засмічених кореневищними бур’янами (пирій, свинорий) — у двох напрямах на глибину 10-12 см, коренепаростковими бур`янами (осоти, молочай, березка польова тощо) — на глибину 12-14 см безполицевими лемішними лущильниками або плоскорізними знаряддями. Через 12-14 днів після масового проростання бур`янів поле орють на зяб плугами з передплужниками на глибину 23-25 см, а на дерново-підзолистих ґрунтах — на глибину орного шару (18-20 см).
Підготовка насіння. Насіння очищають, сортують. Перед сівбою насіння прогрівають на сонці впродовж 4-6 днів, розстеляючи його шаром товщиною не більше 10 см. Щоб запобігти ураженню рослин хворобами насіння протруюють. Гречка позитивно реагує на обробку насіння мікродобривами. Цей захід поєднують з протруюванням.
Удобрення. Під гречку не рекомендується вносити гній та аміачні форми мінеральних добрив, щоб запахом не відлякувати бджіл. З цієї причини та від того, що гречку використовують як харчовий і дієтичний продукт, не слід застосовувати і гербіциди. У рядки під час сівби вносять по 50-80 кг гранульованого суперфосфату. Середні дози добрив — N45-60Р45-60К45-60. На родючих ґрунтах дозу азоту зменшують.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Круп’яні культури (гречка, просо). Значення, походження, поширення. Ботанічна і біологічна їх характеристика, особливості технології вирощування.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок