Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> реферат українською: Дослідження видового складу лускокрилих на території Івано-Франківської області

Дослідження видового складу лускокрилих на території Івано-Франківської області / сторінка 5

Назва:
Дослідження видового складу лускокрилих на території Івано-Франківської області
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
41,87 KB
Завантажень:
92
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.5

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
Удень метелик сидить на дереві зі складеними дахополібно крилами. У цей час її можна прийняти за уламок гілочки. При цьому жовті плями на злегка увігнутих кінцях передніх крил відтворюють вид оголеної деревини. Лускокрилі - комахи з повним метаморфозом. Їхні яйця дуже різноманітні за формою, оболонка часто має складну структуру.
Личинок метеликів називають гусеницями. У більшості випадків вони червоподібної форми; тіло складається з голови, 3 грудних і 10 черевних кілець. На відміну від дорослих лускокрилих їхні гусениці завжди мають гризучий ротовий апарат. Крім трьох пар грудних ніжок, у гусениць є ще так називані "помилкові", або "черевні", ніжки, яких буває до 5 пар; вони містяться звичайно на третіх-шостих і дев'ятому черевних сегментах. Черевні ніжки не розчленовані, і їхні підошви усаджені хітиновими гачечками. Специфічною фізіологічною особливістю гусениць є наявність у них пари трубчастих прядильних, або шовковидільних, залоз, що відкриваються загальним каналом на нижній губі. Вони являють собою змінені слинні залози, у яких основна функція слиновиділення замінена виробленням шовку. Виділення цих залоз швидко затвердівають на повітрі, утворюючи шовкову нитку, за допомогою якої одні гусениці скріплюють згорнуті в трубку листки, інші повисають у повітрі, спускаючись з гілки, треті оточують себе і галузки, на яких вони сидять, павутиною. Нарешті, у гусениць шовкова нитка використовується для будівництва кокона, усередині якого відбувається лялечкування. У переважного числа видів метеликів гусениці є фітофагами; значно рідше зустрічаються випадки харчування продуктами тваринного походження: вовною, воском, роговими речовинами. Є серед гусениць хижаки і навіть паразити. По способу життя гусениць можна розділити на дві групи: 1) гусениці, що ведуть вільний спосіб життя, що живуть більш-менш відкрито на рослинах; 2) гусениці, що ведуть схований спосіб життя. Вільноживучі гусениці живуть як на трав'янистих, так і на деревних рослинах, харчуючись листками, квітами і плодами. Перехід до схованого способу життя – існування в переносних чьохликах, що гусениці сплітають із шовковистих ниток. Пересуваючись по рослині, гусениці переносять на собі свій чьохлик, ховаючись у нього при небезпеці. Так поводять себе, наприклад, гусениці метеликів-мішочниць. Таке ж проміжне положення між зазначеними двома біологічними групами займають листкокрути. Так називають гусениць, що будують притулки з листків, згортаючи їх і скріплюючи згорнуті частини шовковистою ниткою. При будівництві такого притулку використовується один або кілька листків. Для багатьох гусениць характерне згортання листка в сигароподібну трубку. Гусениці, що живуть "спільнотами", зазвичай влаштовують спеціальні, іноді складні гнізда, обплітаючи павутиною галузки, листки й інші частини рослин. Великі павутинні гнізда утворюють гусениці яблуневої горностаєвої молі (Hyponomeuta malіnellus), що є небезпечними шкідниками садів і лісів. Великими групами живуть у павутинних гніздах гусениці похідних шовкопрядів (родина Eupterotіdae), що відрізняються своєрідною поведінкою: у пошуках їжі вони вирушають "у похід" стрункими рядами, рухаючись ланцюжком одна за одною. Так поводяться, наприклад, гусениці дубового похідного шовкопряда (Thaumetopoea processіonea), що зрідка зустрічається в лісах Південно-Західної України. Метелик цього виду літає в серпні і вересні і відкладає яйця на кору дуба купкою з декількох прямих рядів, по 100-200 штук у купці. Яйця зимують, захищені щільною прозорою плівкою, що утворюється з виділень самки. Гусениці, що вилупилися з яєць у травні, тримаються групами в павутинному гнізді. Коли листки на дереві вже сильно об'їджені, вони спускаються з нього й у пошуках їжі повзуть по землі, завжди у визначеному порядку: вперед повзе одна гусениця, за нею, дотикаючись до неї своїми волосками, рухається інша. У середині колони число гусениць у ряді збільшується, спочатку по 2, потім по 3-4 гусениці повзуть поруч. До кінця колона знову звужується. У липні - початку серпня відразу в гнізді відбувається лялечкування, причому кожна гусениця плете собі овальний кокон.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
Реферат на тему: Дослідження видового складу лускокрилих на території Івано-Франківської області

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок